Проблеми подолання кризи і відбудови економіки
Дефіцит фонда споживання покривався за рахунок іноземних кредитів.Але потім він виникав знову і знову, змушує нас брати все нові позики, залазить у борги. Але в остаточному підсумку наші закордонні кредиторы змусять нас жити на свій кошт. Це буде означати подальше зниження рівня життя населення.
4.Існуючий механізм ціноутворення разом із монетаристською політикою блокує відбудову економіки на наявній матеріально-технічній базі . Після девальвації гривні приблизно в два рази товар, що при курсі 2 грн. за 1 дол. коштував 100х2, 00+60=260 грн., тепер коштує 100х х4, 00+60=460 грн. Можна було очікувати, що помилка з завищенням курсу гривні буде зараз виправлена: відбудеться підвищення внутрішніх цін до рівня, при якому переважна більшість підприємств стане рентабельною, а проблема недостачі грошей буде вирішена.
При нормальній дії ринкового механізму так би і відбулося. Проте нормальну дію ринкового механізму заблокувала монетарська політика. Штучно створений дефіцит грошової маси стримує підвищення цін до уровня, що забезпечує нормальне відтворення на переважній більшості підприємств.
Вітчизняний виробник змушений вкладатися у витрати, близькі до світових цін. При існуючий техніці і технології, зарплаті і пенсіях це неможливо: виробництво буде нерентабельним. Щоб вкластися в існуючі ціни, витрати треба суттєво скоротити за рахунок оновлення основного капіталу, застосування нової техніки і технології.
Дія такого механизму, що змушує знижувати витрати виробництва до рівня світових цін і блокує відновлення виробництва на застарілій МТБ, виправдана в країнах, де економіка по мірках світового ринку конкурентноспроможна, де мають потужний експортний потенціал.
У цьому випадку даний механізм будет сприяти оздоровленню виробництва. Та невелика кількість підприємств, що відставали в технічному відношенні, неконкурентноспроможні по мірках світового ринку, змушена буде перебудуватися (замінити техніку і технологію, переспеціализуватися) або припинити виробництво. Заміна більш дорогого вітчизняного виробництва імпортом при відповідному нарощуванні експорту дозволить задовольняти потреби населення країни при менших витратах.
У країнах із середнім рівнем конкурентноздатності введення в дію такого механізму призвело до істотного падінния виробництва (Польща, Угорщина, Чехія). Проте поступова заміна застарілої техніки і технології більш сучасною, розвиток експорту дозволили компенсувати падіння виробництва.
Але для країн із малоконкурентоспроможною економікою (СНД, Болгарія, Румунія, деякі країни Латинської Америки) дія такого механізму має згубні наслідки.
У 1995 р. тільки один процент промислової продукції України був конкурентноспроможний на світовому ринку. Щоб пристосувати промисловість до світових цін, треба замінити переважну частину її виробничих фондів. Зробити це вкрай складно: відношення капітальних вкладень до основних виробничих фондів, яке складало в 1990 р. 11, 6%, впало в 1996 р. до 1, 5%, що менше норми амортизаційних відрахувань. За роки реформи не вдалося досягти істотних зрушень у розвитку виробництва нової техніки і технології, у залученні іноземного капіталу.
Збереження дії цього механізму при таких умовах приведе до подальшого падіння виробництва: будуть перетворюватися в банкрутів ті 50% підприємств і 90% КСП, що збиткові.
Треба виходити з того, що в прийнятні строки не вдається змінити МТБ таким чином, щоб підприємства могли нормально працювати при цінах, близьких до світових. Треба розробляти міри, що дозволять використовувати наявні виробничі потужності, робочу силу і сировину. Для цього потрібно змінити ціни внутрішнього ринку таким чином, щоб в основі їх знаходилися національні витрати виробництва. Це означає необхідність їх підвищення.
Проте таке підвищення неможливе при проведенні монетаристської політики, що не дозволяє емісії грошей, на підвищення цін.
Монетаристская політика блокує відновлення економіки в наших умовах, прирікає виробництво на подальше падіння.
3. Попит за роки реформи зменшився у п’ять разів. Недостататність попиту блокуе в відбудову економіки. Які причини зменшення попиту? Відповідь на це питання дозволить обгрунтувати рішення: що треба зробити, щоб відновити попит.