Проблеми подолання кризи і відбудови економіки
1.Чому не вдається зупинити падіння виробництва і почати відбудову економіки.
“Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки” була прийнята Верховною Радою України в 1990 році. З тих пір намагання зупинити падіння виробництва і почати його відбудову не дали позитивних результатів. В 1999 році очікується подальше скорочення об’єму виробництва. Чому не вдається зупинити падіння виробництва і почати відбудову економіки?
З якими проблемами зіштовхується сьогодні те підприємство, котре спробує відбудувати виробництво?
1. Порушений паритет цін на сільськогосподарську продукцію і продукцію промисловості, котру село отримує в обмін на неї.
За 1991-1995 роки ціни на промислову продукцію для села зросли в 288 тис. раз, а на сільськогосподарську - тільки в 60 тис. раз, так що умови обміну для села погіршились в 288:60=4, 8 раз. В подальшому цей розрив склав більше 5 разів.
В 1996 році за комбайн “Дон” потрібно було віддати зерна в 5 разів більше, ніж в 1990 році, за тонну пального – в 10 раз більше м’яса і молока.
Порушення паритету цін відбулось тому, що наш внутрішній ринок “запозичив” цей паритет цін, котрий характерний для основних країн – експортерів сільськогосподарської продукції: США, Франції та ін. До реформи в нас за зерновий комбайн віддавали зерна в три рази менше, ніж в США. Подібним було співвідношення цін на пальне і добрива, з одного боку, і сільськогосподарську продукцію, з другого: в СРСР воно було приблизно втричи кращим для села, ніж в США. Пояснювалось це різницею у врожайності сільськогосподарських культур, в продуктивності худоби, в техніці і технології виробництва. Так, в США урожайність зернових знаходиться в межах 50 ц/га, надій на корову – 7100 кг молока в рік. Відповідно тут нижча вартість сільськогосподарської продукції, інший паритет цін.
Із-за порушення паритету цін сільське господарство не має коштів для придбання засобів виробництва у промислових підприємств. Щорічне придбання основних матеріально–технічних ресурсів сільськогоспо-дарськими підприємствами всіх форм власності в Україні в 1995 році у порівнянні з 1990 року скоротилось: тракторів – з 49, 4 тис. штук до 0, 52 тис. штук, вантажних автомобілів – з 49, 7 тис. штук до 0, 15 тис. штук, зернозбиральних комбайнів з 9, 6 тис. до 1, 9 тис. сівалок – з 18, 7 тис. до 0, 6 тис. штук. Внесення добрив на гектар зменшилось: органічних – з 8, 6 т до 4, 0 т, мінеральних – з 141 кг до 33 кг.
З падінням попиту зі сторони сільського господарства скорочувалось виробництво сільськогосподарського техніки і інших засобів промисловості для села.
Порушення паритету цін виникло в результаті непродуманого введення внутрішньої конвертованості валюти. Воно відкрило погано контрольований притік товарів імпортного виробництва на наш внутрішній ринок. Митний захист вітчизняного виробництва, організований відповідно правил ГАТТ – СТО, виявився недостатнім. Не змінилось суттєво положення справ і після прийняття Закону України “Про державне регулюванні імпорту сільськогосподарської продукції” (1997 рік).
Положення погіршилось в зв’язку з падінням врожайності сільськогосподарських культур (в 1996 р. в порівняні з 1990 р. врожайність зернових впала з 35.1 ц/га до 19.6 ц/га, цукрового буряка - з 276 ц/га до 183 ц/га) і продуктивності худоби (середній надій знизився з 2944 кг до 1706 кг молока в рік).
Різко подорожчали паливно-мастильні матеріали, що суттєво вплинуло на подорожчання сільськогосподарської продукції.
Підвищення курсу гривні по відношенню до долара здешевило імпорт, і привело до зниження цін на сільськогосподарську продукцію, поглибило диспаритет цін.
Відновлення паритету цін – необхідна умова відбудови сільського господарства, легкої і харчової промисловості, збільшення експорту продуктів і скорочення його імпорту. Вимога про його відновлення висувається кількома політичними партіями.
Однак, при цьому не враховуються труднощі, пов’язані з відновленням паритету цін. Умови обміну для села погіршились в п’ять раз. Якщо відновлювати паритет цін за рахунок підвищення цін на сільськогосподарську продукцію в п’ять раз, це приведе до різкого підвищення цін на продовольство. Оскільки витрати на харчування складають 70% від загальних витрат сім’ї, потрібно буде підвищити зарплати, пенсії, стипендії і т.д. Відповідно зросте собівартість всіх видів продукції, виникне потреба підвищити на них ціни. Відновлення паритету цін таким чином виллється в повномасштабну реформу цін і розподілу.Масштаби підвищення цін можна зменшити за рахунок дотацій сільському господарству (зниження цін на сільськогосподарську техніку, добрива, доплати за продукцію і т. п.), надання техніки по лізингу замість її продажу. Якщо таким шляхом вдасться навіть на 50% компенсувати витрати сільськогосподарських підприємств, усе рівно для того, щоб забезпечити нормальну роботу сільського господарства, ціни на сільськогосподарську продукцію треба підвищити в 2, 5 рази. Результати будуть аналогічні тим, що очікується при підвищенні цін у п'ять разів: для відновлення сільськогосподарського виробництва буде потрібно підвищити зарплату, пенсії, стипендії й ін., підняти ціни.