Особливості інвестування в товариство з обмеженою відповідальністю і в товариство з додатковою відповідальністю

Водночас виключення законодавцем1 можливості для засновників (учасників) ЗАТ передбачити в його установчих документах додаткові (порівняно із законом) обмеження щодо можливості відчуження акцій третім особам позбавляє ЗАТ однієї зі своїх характерних і привабливих (для інвесторів, що бажають контролювати рух учасників) рис.Інвестування в статутний фонд товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) пов'язане з більш значним ризиком, ніж у ТОВ. Це пояснюється тим, що учасники ТДВ несуть не лише ризик збитків за результати фінансово-господарської діяльності товариства у межах сплачених за акції сум, але й додаткову відповідальність, розмір якої, щоправда, обмежується установчими документами товариства, а щодо довірчих товариств (які мають діяти у формі ТДВ) – Декретом Кабінету Міністрів України “Про довірчі товариства”. ТДВ має чимало спільних рис з ТОВ. Закон визначає ТДВ як господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства ризикують своїми внесками у разі несприятливого перебігу справ, а також несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства належним їм майном в однаковому для усіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах товариства.

Особливості правового становища ТДВ визначаються Законом України “Про господарські товариства” (ст. 65, а також статті 4, 11, 52–64 з урахуванням особливостей, передбачених ст. 65).

Можна виділити такі основні риси ТДВ:

• господарська організація корпоративного типу;

• різновид господарського товариства з усіма притаманними останньому ознаками відповідно до законодавства України, включаючи наявність статусу юридичної особи та власного майна, яке формується за рахунок вкладів учасників, виробленої продукції, отриманих доходів, набутого за рахунок останніх та на інших законних підставах майна;

• установчі документи – установчий договір і статут;

• обов'язковість статутного та резервного фондів, що мають відповідати встановленим законом вимогам щодо їхнього мінімального розміру і порядку формування (ці вимоги аналогічні вимогам до статутного та резервного фонду ТОВ);

• поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);

• відповідальність товариства за власними зобов’язаннями усім майном, що належить товариству на праві власності;

• наявність органів управління, за допомогою яких здійснюється управління справами товариства і його представництво у зовнішніх відносинах (із третіми особами.): збори учасників – вищий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) - виконавчий орган, ревізійна комісія – контрольний орган;

Субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств), або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному

розмірі до їхніх вкладів;

• подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (в т. ч. змісту установчих документів), зокрема:

а) можливість формування виконавчого органу з найманих працівників, які не є учасниками товариства;

б) обов'язковість для учасників майнової участі в товаристві (вносити основний та додаткові внески, якщо останні передбачені установчими документами чи рішенням зборів учасників);

в) обмеження обов'язкової персональної участі лише випадками прийняття зборами учасників рішень з питань, щодо яких закон вимагає одностайності (визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів; внесення змін до статуту товариства; виключення учасника з товариства);