Особливості інвестування в товариство з обмеженою відповідальністю і в товариство з додатковою відповідальністю

• необхідністю реєстрації випуску акцій;

• веденням реєстру акціонерів;

• забороною емісії акцій для покриття боргів АТ (збільшення ж статутного фонду ТОВ з цією метою не забороняється);

• складнішою процедурою зміни статутного фонду ніж у ТОВ, особливо у бік зменшення, що обов’язково має супроводжуватися гарантуванням акціонерам покриття пов'язаних з цим збитків;

• різноманітністю форм збільшення (випуск нових акцій, обмін облігацій на акції чи збільшення номінальної вартості акцій) і зменшення статутного фонду (зменшення номінальної вартості акцій чи зменшення кількості акцій через викуп акцій у їхніх власників з метою анулювання акцій) – статті 38, 39 Закону;

• можливістю для ЗАТ випуску привілейованих акцій, які гарантують фіксований розмір дивідендів, що дає змогу залучити додаткові кошти у ТОВ гарантування комусь з учасників отримання твердого розміру прибутку незалежно від результатів (фінансово-господарської діяльності товариства не допускається;

• способом виходу з товариства: ЗАТ – через відчуження акцій, що належать акціонеру, а з ТОВ – відступлення частки іншому учаснику або третій особі (якщо це не заборонено установчими документами товариства) або сплатою самим товариством частки учасника, який подав заяву про вихід із товариства;

• наявністю в учасника ТОВ права виходу з товариства у будь-який момент і обов'язком останнього сплатити належну йому частку; акціонер ЗАТ може зробити це лише позбувшись акцій, які йому належали; при цьому він не вправі вимагати від ЗАТ викупити його акції, якщо такий порядок не передбачений установчими документами товариства.

Для ЗАТ характерна більша складність управління справами, що зумовлено такими чинниками:

• зазвичай більш значною, ніж у ТОВ, кількістю учасників/акціонерів;

• можливістю створення спостережної ради (ради товариства) як органу, що контролює діяльність правління ЗАТ, захищає інтереси акціонерів у перерві між загальними зборами, а також виконує деякі повноваження, делеговані йому загальними зборами;

• колегіальним характером виконавчого органу ЗАТ (у ТОВ може бути обраний чи колегіальний орган (дирекція), чи одноособовий директор);

• більш детальною регламентацією на законодавчому рівні діяльності органів ЗАТ і вимог до їхнього складу, ніж у ТОВ, хоча якість і ґрунтовність такого регулювання за українським законодавством значно поступається законодавству про торгові (господарські) товариства, в тому числі акціонерні, країн ринкової економіки (Німеччини, США, Франції тощо і деяких постсоціалістичних країн ( Угорщини, , Естонії, Російської Федерації та ін.);

• встановленням обмеження для АТ щодо періодичності сплати дивідендів (один раз на рік за підсумками календарного року), тоді як у ТОВ така періодичність встановлюється зборами учасників товариства.

Загалом слід зазначити, що ЗАТ е більш складною організаційно-правовою формою здійснення підприємницької діяльності, ніж ТОВ, і тому більш прийнятною для ведення значної за розмахом справи та з більшою кількістю учасників, ніж у ТОВ. ЗАТ доцільно створювати у тому разі, якщо потрібно залучити інвестиції шляхом випуску привілейованих акцій та водночас обмежити коло акціонерів з перспективою, однак, перетворення ЗАТ на відкрите акціонерне товариство у майбутньому. Акціонерне товариство також доцільно створювати у тих випадках, коли започатковується страхова організація, засновники (а згодом – учасники) якої бажають обмежити свій ризик за можливі збитки межами сплачених часток, адже відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про страхування» використання організаційно-правової форми товариства з обмеженою відповідальністю для ведення страхової діяльності не допускається.