Лізинг
* лізинг із змішаним платежем, коли поєднуються названі вище форми оплати.
Стосовно податкових та амортизаційних пільг окремо виділяють:
• фіктивний лізинг, коли угода має спекулятивний характер та укладається з метою отримання необґрунтованих податкових та амортизаційних пільг;
• дійсний лізинг, коли при укладанні угоди вказана вище мета не є основною та визначною.
Відповідно до чинного Закону України «Про лізинг» в Україні можливо реалізувати лише два види лізингу – фінансовий та оперативний і три форми лізингу – зворотний, пайовий та міжнародний.
До міжнародного, або зовнішнього, лізингу належать угоди, в яких хоча б одна сторона чи всі сторони одночасно є представниками різних країн. До цієї форми лізингу можна віднести угоди, які проводить лізингодавець і лізингоотримувач однієї країни, якщо хоча б одна сторона будує свою діяльність та має капітал спільно із іноземною фірмою, наприклад, виступає спільним підприємством.
2. Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестиційних проектів, його ознаки та організація.
У новому законопроекті “Про лізинг” фінансовий лізинг визначається як «договір, гідно з яким лізингоотримувачу передається у користування на визначений договором термін майно (предмет лізингу), яке спеціально придбане лізингодавцем відповідно до визначених у договорі з лізингоотримувачем специфікації та умов, яке лізингоотримувач може отримати у власність після закінчення терміну користування ним та у випадку оплати повної визначеної договором ціни.
Особливими ознаками такого виду лізингу є:
* довгостроковий характер такої послуги;
* господарське відношення до об'єкта як до власності;
* виключне право лізингоотримувача на користування майном протягом усього терміну дії лізингової угоди;
* можливість придбання об'єкта за залишковою вартістю після закінчення строку лізингової угоди;
* страхування та відповідальність за майно, як правило, несе лізингоотримувач;
* можливість реалізації опціону на купівлю лізингоотримувачем об'єкта лізингу за залишковою вартістю після закінчення основного терміну лізингу.
Згідно із дослідженнями американських економістів банк може брати участь у лізинговому бізнесі прямо та опосередковано (шляхом фінансування лізингової компанії).
Якщо з метою фінансування лізингового проекту банківська установа бере опосередковану участь у лізинговому бізнесі, то, як правило, створюється власна дочірня лізингова компанія і банк здійснює її кредитне обслуговування. Відомо, що 75–80 % від загальної кількості лізингових компаній у світі створені банками або контролюються ними. Схема організації лізингу за опосередкованою участю банку подана на рис. 1.
Рис 1. Організація опосередкованого лізингу
Відмінністю такої схеми фінансування від прямого кредитування є наявність фінансового посередника між банком і лізингоотримувачем, однак загальновизнана практика кредитування тут повністю зберігається. Безпосередньо банківський позичальник –. лізингова компанія – розглядається як фінансовий посередник. Реальним позичальником вважається лізингоотримувач, що використовує свої активи у виробничих цілях для отримання грошових надходжень, щоб виплатити лізингові платежі і тим самим забезпечити погашення боргу за позичкою лізингової фірми.