Лізинг

ПЛАН

1. Зміст, об'єкти та види лізингу.

2. Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестиційних проектів, його ознаки та організація.

3. Учасники лізингових операцій, їх взаємовідносини та регулювання.

4. Порядок визначення розміру лізингового платежу. Графік лізингових платежів, його зміст і порядок складання.

5. Лізингові контракти, їх призначення, види та склад.

6. Лізинг в Україні: стан і перспективи розвитку.

Традиційні фінансові послуги, які банки надають підприємствам та організаціям, не завжди допомагають останнім сповна розв'язувати свої проблеми. Адже проблеми, частіше за все, пов'язані з оновленням чи вдосконаленням основних фондів підприємств і потребують довгострокових інвестицій. За таких умов перспективним стає лізинговий бізнес. У сучасних умовах лізинг – це альтернативна форма фінансування, в якій поєдналися орендні відносини, елементи кредитування та фінансування. З позиції банків – це один із шляхів диверсифікації видів банківської діяльності. Завдяки лізинговим операціям банк може значно розширити коло клієнтів та підвищити свою прибутковість.

1. Зміст, об'єкти та види лізингу.

У Законі України “Про лізинг” термін “лізинг” трактується як “підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на певний термін лізингоотримувачу майна, яке є власністю лізингодавця чи придбане їм у власність за дорученням та узгодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умовою сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів”. У новому проекті Закону “Про лізинг” передбачається більш чітке визначення лізингу «як строкове та платне відповідно до визначених конкретною угодою умов, користування майном (у тому числі спеціально придбаним на замовлення), що передається лізингоотримувачу особою, яка є власником цього майна (лізингодавцем). Тобто лізинг може виступати формою строкового та платного користування майном.

Лізингу притаманні особливі риси, що суттєво відрізняють його від інших форм бізнесу. Серед них:

1) наявність посередника, який бере на себе обов'язки власника майна;

2) тип майна, що надається у лізинг, визначається лізингоотримувачем за погодженням з лізингодавцем та переважно представлений об'єктами основних фондів виробничого призначення;

3) термін лізингу майна, як правило, співвідноситься з періодом амортизації цього майна. У класичному розумінні лізинг – довгострокова операція;

4) періодичність виплат лізингових платежів установлена в договорі;

5) можливість викупу об'єкта лізингу за залишковою вартістю;

6) широке коло учасників;

7) забезпеченість лізингової угоди майном – об'єктом лізингу.

Головні об'єкти лізингу – елементи активної частини основних фондів. Згідно із Законом України “Про лізинг” не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти оренди державного майна, земельні ділянки та інші природні об'єкти.