Проблема стосункiв законодавчої влади з громадськiстю

використанням примiщень, має нести держава.

Iз сказаного вище видно, що проблема звiтностi депутата перед

виборцями знаходить достатнє вiдображення у законодавчих актах. Як

свiдчить практика, сесiйна робота Верховної Ради триває два тижнi на

мiсяць. Спiкер парламенту, оголошуючи перерву в засiданнях Верховної

Ради, часто оголошує: " Наступного тижня депутати працюватимуть в

округах." Проте, в реальному життi проблема зв'язку депутата iз своїми

виборцями виглядає дещо складнiше, що значною мiрою залежить вiд

особистостi депутата, його активностi в громадських органiзацiях та

партiях. Певне значення мають полiтичнi стосунки з мiсцевою владою та

керiвниками пiдприємств, якi можуть сприяти або перешкоджати

органiзацiї зустрiчей з виборцями. На активнiсть депутата впливає його

полiтична орiєнтацiя та важке економiчне становище населення. Багато

людей агресивно ставляться до своїх обранцiв, або iгнорують зустрiчi з

ними. Конкретнi iмперативнi механiзми, якi робили б перiодичну i

ефективну звiтнiсть депутата реальнiстю, вiдсутнi як у законi так i на

практицi. Виняток тут становить прийом громадян. Проте вiн, як

правило, зводиться до вирiшення прохань виборцiв щодо надання житла,

постановки на рiзнi черги (телефон, автогаражi i т. п.). Реальнi

можливостi для публiчного звiту депутатiв є там, де iснують мiсцевi

державнi газети, якi зобов'язанi опублiкувати програму депутата i

об'єктивно висвiтлювати його звiти та зустрiчi з виборцями.

Механiзм впливу Верховної Ради та виборцiв на депутата. В умовах

мажоритарної системи та iмперативного мандату дiє

практика, згiдно з якою виборцi можуть давати накази своїм депутатам,а сам депутат може бути вiдкликаний у будь-який час, якщо вiн втратив