Соціально-політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні

Конституційно-демократична партія) - 0,9 %.4 Ці партії виникли раніше, ніж сформувалася їхня соціальна база - підприємці, власники. В

цілому ж останні вибори до Верховної Ради чітко виявили в розвитку партійної системи України тенденцію до класичного розмежування

політичних сил за класовою ознакою на ліві і праві.

Важливими політичними інститутами громадянського суспільства є групи інтересів -добровільні об'єднання людей, створені для

вираження і задоволення їх потреб у відно- синах з різними політичними інститутами, насамперед з державою. Поняття «групи інтересів» є

відносно новим для вітчизняної науки про політику. Близьким за змістом до нього є більш звичне для нас поняття «громадські організації», до

яких відносяться професійні спілки, жіночі, молодіжні, ветеранські, дитячі організації, наукові, технічні, культурно-просвітницькі,

фізкультурно-спортивні та інші добровільні об'єднання громадян, творчі спілки, земляцтва, фонди тощо.

Самі по собі громадські організації не є «групами інтересів» у їх політологічному розумінні. Як «групи інтересів» громадські організації

виступають тоді, коли виконують політичні функції, взаємодіють з політичними інститутами - державою і політичними партіями. Політичні функції різною мірою властиві всім громадським організаціям. В одних випадках, наприклад, у профспілок, жіночих, молодіжних організацій, вони є досить виразними. В інших випадках, наприклад, у різних аматорських об'єднань, політичні функції можуть виявлятися лише ситуативно. За будь- яких умов «групи інтересів» відрізняються від політичних партій тим, що не прагнуть політичної відповідальності, не ставлять собі за мету завоювання державної влади, а обмежуються лише здійсненням впливу на неї, виступаючи в цій якості як групи тиску.Представництво групових інтересів громадянського суспільства на державному рівні здійснюється як у безпосередніх, так і в опосередкованих формах. Найбільш поширеною формою безпосереднього, прямого впливу «груп інтересів» на органи державної влади є лобізм.

До найважливіших форм опосередкованої взаємодії «груп інтересів» з державою відноситься їх вплив на неї через вибори і політичні партії.

«Групи інтересів» прагнуть до налагодження зв'язків з політичними партіями, підтримують їх на виборах, щоб через них впливати на державу.

Декотрі з найбільш масових «груп інтересів», наприклад, профспілки, створюють власні політичні партії для обрання своїх представників до

органів державної влади.

Серед численних і багатоманітних «груп інтересів» у країнах з розвиненою ринковою економікою найбільш впливовими є об'єднання найманих працівників (профспілок) і підприємців. Головне завдання профспілок - захист інтересів найманих працівників у відносинах з підприємцями і державою. В умовах соціалізму профспілки виступали інструментом державної політики, діяли під керів- ництвом правлячої партії.

У демократичному суспільстві вони покликані перебувати в опозиції до влади, виступати рівноправним партнером у відносинах з державою. Становлення незалежних профспілок вже відбувається в Україні. Утворилися, зокрема, незалежна профспілка гірників України, Незалежна профспілка гірників Донбасу, Вільні профспілки залізничників, Вільні профспілки працівників текстильної та легкої промисловості України, Федерація профспілок авіадиспетчерів України та інші профспілкові об'єднання. Спадкоємниця єдиних радянських профспілок Федерація профспілок України втратила монополію на представництво інтересів трудящих. Поряд з нею діють інші міжгалузеві профспілкові об'єднання - Національна конфедерація профспілок України, Всеукраїнське профспілкове вільне об'єднання солідарності трудівників, Всеукраїнське об'єднання солідарності трудівників.