Соціально-політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні

принципові відмінності. З точки зору становлення громадянського суспільства до таких відмінностей слід віднести у першу чергу проголошення

права приватної власності. У статті 41 Конституції України, зокрема, зазначається: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися

своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному

законом... Право приватної власності є непорушним».Ще до прийняття нової Конституції право приватної власності було введене Законом України «Про власність» від 07.02.91 р. з наступними

його змінами і доповненнями. Приватна власність визнавалася законом рівноправною з іншими формами власності - колективною і

державною. Конституційне проголошення і законодавче закріплення права приватної власності заклало правові основи економічних засад

громадянського суспільства, оскільки приватна і в цілому - недержавна власність є економічною підвалиною цього суспільства. Саме приватна

власність є економічною основою свободи індивіда, його незалежності від держави.

Вирішальне значення для формування недержавних форм власності мають роздержавлення і приватизація, сутність яких полягає у зміні

державної форми власності на такі її різновиди, як приватна і колективна. Не будемо торкатися тут питань справедливості способів і форм

здійснення приватизації, її економічної ефективності та доцільності стосовно окремих державних підприємств. При наявності у цьому відношенні

численних прорахунків незаперечним є сам факт приватизації, в результаті якої відбувається становлення різних форм недержавної власності і

господарювання - акціонерних товариств, кооперативів, орендних підприємств тощо. Такі економічні об'єднання є інститутами громадянського

суспільства.

Становлення в Україні різних форм недержавної власності, розвиток підприємництва обумовлюють істотні зміни в соціальній структурі

суспільства, яку складають соціально-класові, етнічні, демографічні, професійні і територіальні спільноти людей. З-поміж усіх соціальних спільнот

найбільшою мірою від економічної структури суспільства, передусім від наявних у ній форм власності, залежать соціально-класові (суспільні

класи, внутрікласові і міжкласові соціальні верстви і групи) і соціально-професійні (робітники, селяни, підприємці, спеціалісти, службовці)

спільноти. Зміни у формах власності обумовлюють від-повідні зрушення у соціально-класовій і соціально-професійній структурах суспільства.

При наявності істотних відмінностей у підходах марксистської і так званої західної соціології до розуміння соціально-класової структури