Фінансово-бюджетне регулювання

Державні видатки здійснюються за статтями на підставі бю¬джетної класифікації. За функціональним призначенням їх можна об'єднати в п'ять груп.

1. Фінансування державних послуг загального призначення (витрати на державне управління; утримання законодавчих, ви¬конавчих і судових органів; міжнародну діяльність, національну оборону, забезпечення громадського порядку і безпеки і т. д.).

2. Фінансування виробництва суспільних товарів (витрати на на¬уку, освіту, культуру і мистецтво, охорону здоров'я, фізичну куль¬туру і спорт, соціальний захист і соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, засоби масової інформації і т. д.).

3. Фінансування державних послуг, пов'язаних з економічною діяльністю (витрати на розвиток галузей матеріального виробни¬цтва: промисловості, сільського та лісового господарств, капі¬тального будівництва, транспорту, зв'язку і т. п.; на забезпечення більш високої ефективності господарської діяльності, здійснення структурних перетворень в економіці, створення умов для еко¬номічного зростання, на реалізацію цільових комплексних про¬грам і т. д.).

4. Видатки державних цільових фондів.

5. Інші видатки (виплати процентів і витрати, пов'язані з об¬слуговуванням державного боргу, створення резервних фондів, трансферти загального характеру і т. д.).

Згідно з економічними характеристиками видатки всіх бю¬джетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки - це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств (установ, організацій, органів), яка існує на початок бюджетного року, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів.Видатки розвитку - це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень; фінансування структурної перебудови еко¬номіки; субвенції та інші витрати, пов'язані з розширеним відт¬воренням.

Отже, держава, використовуючи бюджет, здійснює фінансу¬вання розвитку окремих галузей, регіонів і сфер діяльності. Крім прямого фінансування та прямих державних інвестицій, ви¬трати Державного бюджету здійснюються у таких формах, як до¬тації, субсидії, субвенції. Дотації (лат. dotate - постачати) - це особливий вид асигнувань з Державного бюджету, який викори¬стовується для збалансування доходів і видатків місцевих бюд¬жетів та покриття касових збитків окремих державних підпри¬ємств. Субсидії (лат. Subsidium - допомога) - це допомоги, які виплачуються з державного бюджету з метою підтримки насе¬лення, а також певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей народного господарства, розвиток яких має велике зна¬чення для економіки. Субвенції (лат. sybvenire - приходити на допомогу) - один з видів державної фінансової допомоги цент¬ральним або місцевим органам виконавчої влади, що надається на конкретні цілі. Субвенції використовуються також для санації підприємств, яким загрожує банкрутство.

У Державному бюджеті передбачається резервний фонд КМ України у розмірі до двох процентів від обсягу видатків Дер¬жавного бюджету для фінансування невідкладних витрат у на¬родному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження Державно¬го бюджету.

У Державному бюджеті понад передбачені видатки утворює¬ться оборотна касова готівка в розмірі до двох процентів загаль¬ного обсягу видатків бюджету. Оборотна касова готівка може бу¬ти використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і має бути відновлена того самого року до розмірів, установлених під час затвердження Державного бюджету.

Кошти Державного бюджету витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом про Державний бюджет.

Збалансованість Державного бюджету

Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи держави, є необхідною умовою фінансово-бюджетної полі¬тики. Перевищення доходів над видатками становить надлишок (профіцит) бюджету. Перевищення видатків над доходами ста¬новить дефіцит бюджету.