Валовий національний продукт, та способи його визначення. валовий внутрішній продукт. чистий національний продукт

За подібною схемою будується і обчислення усього обсягу виробництва в економіці. Існує два окремих підходи до вимірювання ВНП. Перший підхід означає погляд на ВНП, як на суму усіх витрат, необхідних для того, щоб викупити на ринку увесь обсяг виробництва. Це підхід до обчислення ВНП за виробництвом, або за витратами. Другий підхід передбачає погляд на ВНП з точки зору доходів, отриманих або створених у процесі виробництва ВНП. Це – підхід до обчислення ВНП за надходженнями, або за доходами. Більш глибокий аналіз цих двох підходів дає можливість розкрити сутність, до якої вини обидва зводяться: ВНП може бути обчислено або шляхом додавання усіх витрат на придбання усього обсягу виробленої у цьому році продукції, або додаванням усіх доходів, отриманих від виробництва усього обсягу товарів та послуг цього року. Обсяг витрат на придбання товарів цього року буде дорівнювати грошовому доходу, отриманому від виробництва продукції цього року. Таким чином, ці дві боки ВНП є двома боками однієї й тієї ж операції.

Витрати = Грошові прибутки (1.1.)

на придбання отримані від виробництва

товарів продукції

Те, що витрачено на виробництво продукту, є доходом тих, хто вклав свою працю і матеріальні ресурси у виробництво цього продукту.Щоб показати різні способи вимірювання ВНП, розглянемо спрощену економіку, в якій відсутні діяльність уряду та зовнішня торгівля, а також й інвестиції. При¬пустімо, що економіка виробляє тільки споживчі товари, які є предметами покупок споживачів для задоволення своїх потреб.

Щороку споживається широке коло кінцевих товарів і послуг: такі товари, як м'ясо, картопля і хліб; такі послуги, як медичне обслуговування і послуги перукаря. У ВНП включаємо лише кінцеві товари — товари, які, зрештою, куплені і використані споживачами. Для нашої спрощеної економіки можна легко розрахувати національний доход, або продукт, як суму щорічного потоку кінцевих товарів і послуг:

(ціна картоплі Х кількість картоплі) + (ціна м'яса Х кількість м'яса) + ...

Валовий національний продукт є сукупною грошовою оцінкою потоку кінцевої продукції, виробленої країною.

Головна частина розрахунку — це використання ринкових цін, як вагівниць у оціню¬ванні різних товарів. Чому використовують ціни, а не масу або кількість товарів, чи людино-години, витрачені у виробництві? Тому що ринкові ціни відображають від¬носну економічну цінність різних товарів і послуг. Відносні ціни різних товарів відображають, як споживачі оцінюють останні (або граничні) одиниці споживання цих товарів. Отже, вибір ринкових цін як вагівниць для різних товарів не випадковий; у ринковій економіці, що добре функціонує ціни відбивають відносне задоволення, що його споживачі отримують від кожного товару. Другим і еквівалентним способом розрахунку ВНП є прибутковий, або затратний, підхід. Оскільки прибуток визначається як надлишок над затратами, то обидва підходи дають абсолютно однаковий обсяг ВНП.

ВНП визначаємо як ринкову вартість товарів і послуг. Для вимірювання ринкової вартості товарів і послуг використовуємо таку міру, як ринкові ціни різних товарів і послуг. Проте ціни змінюються у часі, бо інфляція, звичайно, з року в рік підвищує ціни. Чи варто виконувати вимірювання лінійкою, з гуми, яка розтягується у руках, замість лінійки з незмінним масштабом? Проблема зміни цін є однією з проблем, яку економістам доводиться розв'язувати, коли гроші використовуються як одиниця вимірювання. Зрозуміло, що потрібна міра національного доходу та обсягу виробниц¬тва, яка застосовує нееластичну, незмінну лінійку. Економісти можуть виправити більшість неточностей, зумовлених еластичною лінійкою, використовуючи індекси цін, які є мірою середньої ціни певного набору товарів.

Ми можемо виміряти ВНП за відповідний рік, використовуючи фактичні ринкові ціни цього року. В результаті отримаємо номінальний ВНП, або ВНП у поточних цінах.

ВНП номінальний = Q * Р + Q * Р (1.2.)

де Q 1 і Q 2 – кількість товарів,