Бюджет – головна ланка фінансів держави. Казначейство у бюджетній системі

—розгляд бюджету;

—затвердження бюджету;

—виконання бюджету;

—складання, розгляд і затвердження звіту про ви¬конання бюджету.

Розглянемо етапи бюджетного процесу в розрізі його складових частин, виконавців та термінів. Для більш чіткого уяснення ці етапи зведемо в таблицю.

Етапи бюджетного процесу на загальнодержавному рівні.Класифікація цих етапів має певну умовність, тому що всі етапи тісно пов’язані між собою, і в процесі виконання бюджету може мати місце, як це було в 1998 році, повернення до коректування державного бюджету в бік зменшення за видатковою частиною. Що було здійснено згідно з указом Президента.

Отже, бюджет є досить складною і динамічною категорією, яка залежить під багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів, і тому його зміст, структура, склад доходів і видатків, нормативна база функціонування різні в кожному історичному періоді, а та¬кож по відношенню до конкретної держави.

Свої характерні риси має бюджет і в ринковій економіці.

Ринкова економіка має пенні характерні особливості, що відрізняють її від попередніх господарських систем.

Потрібно також відзначити, що кожна країна формує свою економіку, і країни, що цю форму господарювання вибрали пріоритетною, вносять певні риси, які несуть відбиток націо¬нальних ознак. Але ринкова економіка має загальні характерні особливості, які проявляються в усіх державах з цією формою господарювання. Це відносно самостійне господарювання під¬приємств, організації без суттєвого втручання держави у ви¬робничий процес, конкуренція між товаровиробниками за рин¬ки збуту тощо. Але ринковий механізм в повній мірі не може вирішити такі важливі для держави питання економічного ха¬рактеру, як розвиток наукомістких технологій, фундаменталь¬них досліджень, малорентабельних, але суснільно важливих ви¬робників, підтримання функціонування складних і ризикова¬них програм (океанографічні, космічні дослідження). Ринкові процеси не завжди підлягають прогнозуванню, а інколи приз¬водять до суттєвих втрат фінансових і матеріальних ресурсів. Прикладом може бути фінансова криза, яка в 1998 році охопила приблизно 40% країн світового співтовариства.

Ринковий механізм господарювання в основному направле¬ний на економічну сторону людської діяльності, суттєво не за¬чіпаючи соціальну сторону. Але ж суспільство є єдиним орга¬нізмом, і його існування пов'язано з оптимальним вирішенням як економічних питань в повному обсязі, так і соціальних. Ось чому ці питання, які не в повній мірі може вирішити ринковий механізм, бере на себе держава, використовуючи різні методи, які отримали назву державного регулювання. Державне регу¬лювання може здійснюватись в економічному і соціальному нап¬рямках.

Розглянемо економічний напрямок.

Економічне регулювання може здійснюватись прямими та неп¬рямими методами.

До прямих мегодів можливо віднести законодавчі та інші нормативні акти, які безпосередньо регулюють «правила гри» всіх учасників економічних відносин — держави, господарюючих суб'єк¬тів, населення. Саме цими системами визначаються ставки подат¬ків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за по¬рушення цих «правил гри». Ці акти є основою господарської ді¬яльності.

До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових частин бюджетних ресурсів, основні напрямки їх використання.

Велике значення бюджету і для соціального напрямку. Це до¬сягається згідно із законодавчо закріпленим механізмом в кожній конкретній державі. В залежності від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єд¬нань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів бюджетом утримуються складові частини соціальної сфери — на¬ука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, допомога інвалі¬дам, пенсіонерам тощо.