Бюджет – головна ланка фінансів держави. Казначейство у бюджетній системі

бюджет Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастопо¬ля, 24 обласних бюджети, 443 міських бюджети міст обласного і районного підпорядкування, 490 районних бюджетів, 120 район¬них бюджетів у містах, більше 900 бюджетів селищних рад, а також понад 10 тисяч бюджетів сільських рад.

Розглядаючи економічний зміст бюджету, будемо оперувати такою його складовою частиною, як бюджет Держави, беручи до уваги те, що він складається з Державного бюджету, бюджетів м.Києва, м. Севастополя, Автономної Республіки Крим та місце¬вих бюджетів.

Бюджет акумулює і перерозподіляє значну частину фінансо¬вих ресурсів держави, в тому числі національного доходу, що дає можливість державним органам влади реалізувати зовнішню і внутрішню політику, вирішувати відповідні економічні і соці¬альні проблеми. Саме від обсягів бюджетних ресурсів залежить ступінь вирішеності цих проблем.

Економічне значення бюджету полягає в можливості парла¬менту та уряду держави шляхом реалізації податкових відносин, митних зборів та платежів, регулювання банківських ставок та інших фінансових механізмів реально впливати на мобілізацію фінансових і пов'язаних з ними матеріальних ресурсів на пріоритетні напрямки економічної і соціальної політики. Тому бюджет може мати вплив на покращення структури суспільного виробництва, її подальший розцінок, оптимізацію пропорцій між галузями народного господарства, розподіл видатків між регіонами, матеріальною та нематеріальною сферами народного господарст¬ва, на забезпечення соціальних потреб, в тому числі соціального захисту населення.

Бюджет держави є основною ланкою її системі фінансових планів, він є зв'язуючим елементом, оскільки об'єднує їх в цілу систему, визначаючи на конкретний термін взаємини держави з різними господарюючими структурами та населенням. Зважаючи на необхідність вирішення таких життєво важливих для всього суспільства питань, бюджет має силу закону. Саме бюджет як основний фінансовий план держави затверджується державними органами.

В Україні Державний бюджет затверджується Верховною Ра¬дою України, а інші бюджети — відповідними державними органа¬ми нижчого рівня. Так, бюджет Автономної Республіки Крим — Верховною Радою Автономної Республіки Крим, бюджет області — обласною радою, бюджети районів — районними радами.

Сутність бюджету, його економічну природу складають еко¬номічні відносини. При функціонуванні цих відносин чітко виді¬ляються три учасники —держава, господарюючі суб'єкти та насе¬лення:

— держава має необхідність у фінансових ресурсах для вико¬нання своїх функцій;

— господарюючі суб'єкти всіх форм власності та напрямків діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх отримувати від неї в залежності від місця і ролі в системі еконо¬мічних відносин;

— населення, яке може бути як платником податків (в основ¬ному, особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, малозабезпеченим, інвалідам, пенсіоне¬рам тощо).

Сутність бюджету реалізується через його функції — з яких досить чітко можливо виділити дві — розподільчу і контрольну.Через розподільчу функцію держава контролює в своїх руках всі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ймовірною ефективністю. Жодна з інших ланок фі¬нансів не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямками між блоками галузей, територіальний розподіл.

Сфера дії розподільчої функції досить значна. Це пояснюєть¬ся тим, що в бюджетні відносини вступають практично всі чле¬ни суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий доход, який утворюється в суспільстві. Суть контрольної функції поля¬гає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розпо¬діл. Основа контрольної функції — рух бюджетних ресурсів як в частині збору, так і розподілу бюджетних ресурсів.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих економічних форм доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.