Транзиція професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування

Природа професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування в значній мірі визначається не тільки ступенем автономії, наданої місцевому самоврядуванню державою, але і його інституційними особливостями. Наприклад, британська і французька моделі, при їх досить серйозних відмінностях в інших областях, передбачають включення органів місцевого самоврядування до системи органів державної влади (у першому випадку – до системи представницької демократії, у другому – до бюрократичної схеми), у зв’язку з чим служба в органах місцевого самоврядування з погляду її проходження в значній мірі несе риси державної служби. Навпаки відбувається ситуація в американській моделі, що передбачає досить сильну автономію органів місцевого самоврядування, яка, у свою чергу, обумовлює серйозні відмінності в самому змісті служби в органах місцевого самоврядування відносно державної служби і пошук механізмів сполучення цих двох систем проходження служби.

Є резон в черговий раз придивитися до муніципальної служби інших країн зовсім не з метою обов’язкової подальшої ломки концептуального підходу, що складається на сьогодні відносно вітчизняної служби в органах місцевого самоврядування. Зміст періоду, який ми зараз переживаємо на шляху реформування місцевого самоврядування, підказує необхідність ухвалення зважених рішень еволюційного характеру, синтезуючи вітчизняний і зарубіжний досвід. Ефективність використовування міжнародного досвіду залежить від того, наскільки цей досвід вдасться правильно зрозуміти. При інтерпретації зарубіжних підходів до служби місцевого самоврядування важливо уникнути звичних стереотипів.

Література:1.Артеменко Л.В. Особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування // Вісник Дніпропетров. нац.ун-ту. -2004 – Вип.. 2. – С. 55-57.

2.Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади. - :Право, 2005. – 303 с.

3.Гнейст Р. Представительная система в Англии / Р. Гнейст. – [Б.м., б.и., б.г.]. – 729 с.

4.Зарубежный опыт территориальной организации местного самоуправления. – http://www.ime.kolyma.ru/Dime/d32.htm IME дайджест (27.04.2007 р.)

5.Козюра І.В. Місцеве самоврядування в Україні (становлення та еволюція): Навч. посіб. – Ужгород: Патент, 2003. – 222 с.

6.Куйбіда В.С. Організаційно-функціональні принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування. – К.:МАУП, 2003. – 571 с.

7.Лазор О.Д. Основи місцевого самоврядування: Навч. посіб. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – 164 с.

8.Лобанов В. Административные реформы: вызов и решения // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – №1. – С.

9.Оболенський О.Ю. Державна служба: Підручник. – К.КНЕУ, 2006. – 472 с.

10.Олуйко В. М. Кадри в регіоні України: становлення та розвиток: Монографія. – 2001.

11.Пашко Л.А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання: Монографія. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 235 с.

12.Политико-административные отношения: кто стоит у власти?: Пер.с англ. / Под ред. Т. Верхейна; NISPAсее. – М.: Права человека, 2001. – 510 с.

13.Поппер К Открытое общество и его враги. – М., 1992. – 345 с.

14.Сушинський О.І. Місцеве самоврядування в Україні: концептуальні засади статусу та діяльності виконавчих органів: Монографія. – Львів: Афіша, 2003. – 167 с.

15.Токвиль А. Демократия в Америке: Пер. с фр./ А. Токвиль. – М.: Прогресс, 1992. – 559 с.

16.Турчинов А.И. Профессионализация и кадровая политика: проблемы развития теории и практики. – М.: Московський психолого-социальный институт, Флинта, 1998. – 271 с.