Поняття громадський контроль та управлінські послуги в дослідженні громадянського суспільства
Таким чином, за допомогою розвинених інститутів громадянського суспільства ми можемо здійснювати ефективний громадянський контроль, в тому числі і за якістю управлінських послуг.
Вперше поняття управлінських послуг у вітчизняному законодавстві згадується в Концепції адміністративної реформи, де одним із завдань ставиться впровадження нової ідеології функціонування органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав та свобод громадян, надання їм якісних управлінських послуг [2].Наступним кроком законодавця у цьому напрямку стали «Заходи щодо реалізації Основних напрямків конкурентної політики на 2002—2004 рр.», схвалені Указом Президента України від 19 листопада 2002 р. № 1097, які передбачають оптимізацію обсягів господарської діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування [3].
Разом з тим, на думку В.Б. Авер’янова, термін « державні послуги» є ширшим, ніж управлінські послуги, оскільки, крім останніх, він також включає послуги, які надаються державним установам, такі як державна освіта, медичне обслуговування тощо. У цьому сенсі було б коректним розрізняти поняття «державних» та «муніципальних» послуг в залежності від джерела фінансування, що надає такі послуги [8]. Це знайшло своє відображення у Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади [7].
Робилися спроби розкрити поняття «управлінські послуги» через етимологію поняття «послуга». Послуга – особлива споживча вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу, суспільства [11].
В.Долечек визначає управлінські послуги як один із видів процедурних відносин органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадянами та юридичними особами . Відтак, дуже важливим є поняття нормативного акту, в якому було б проведено впорядкування таких адміністративних відносин [10].
Відповідно до Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р, «послуги, що надаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, становлять сферу публічних послуг».
Залежно від суб’єкта, що надає публічні послуги, розрізняють державні та муніципальні послуги.
Державні послуги надаються органами державної влади ( в основному виконавчої) та державними підприємствами, установами, організаціями, а також органами місцевого самоврядування в порядку виконання делегованих державою повноважень за рахунок коштів державного бюджету.
Муніципальні послуги надаються органами місцевого самоврядування, а також органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями в порядку виконання органами місцевого самоврядування повноважень за рахунок коштів місцевого бюджету.
Важливою складовою як державних, так і муніципальних послуг є адміністративні послуги.
Адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб’єкта, що, відповідно до закону, забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій ), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо )[7].
Разом з тим, О.В. Берданова визначає поняття «громадські послуги» як муніципальні послуги, що надаються територіальній громаді, громадянам з метою задоволення їх потреб органами місцевого самоврядування )[12].
На нашу думку, саме вираз «задоволення їх потреб» є ключовим в визначенні громадських (муніципальних) послуг та збігається по духу з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Адже, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи в першу чергу мають відстоювати інтереси громади, а отже, і задовольняти її потреби.
Обов’язок надання публічних послуг базується на концепції служіння держави людині, тому категорія «публічні послуги» в своїй основі має таке ж змістовне навантаження, що й у приватному секторі, – це діяльність щодо задоволення потреб особи. Враховуючи, що в приватному секторі існує велика кількість важелів впливу на якість виконання робіт, починаючи з штрафних санкцій та закінчуючи господарським та цивільним судочинством,