Громадянське суспільство як базис розвитку секторної основи соціального партнерства
Отже, соціальна держава повинна закласти в свою основу як основний принцип – принцип соціального партнерства. Адже, в умовах, коли держава втрачає свій класовий характер і перетворюється на соціальну державу, широко розповсюджується ідеологія соціального партнерства, що приходить на зміну класовій боротьбі. Роль держави в системі соціального партнерства не обмежується створенням необхідної правової основи регулювання і системи регламентації соціально-трудових відносин. Держава, що претендує на роль соціальної, повинна виступати гарантом дії сторін, дотримання узятих на себе зобов’язань, спільно з соціальними партнерами визначати юридичний статус угод, розробляти і контролювати процедури ведення переговорів.
На завершення розгляду поставленого питання можна зробити низку висновків.
1. Як свідчить здійснений аналіз наукової літератури, незважаючи на різноплановість та багатоаспектність публікацій з проблематики становлення громадянського суспільства та соціального партнерства, поза увагою сьогодні залишено цілий ряд ключових проблем взаємодії органів влади і публічних проявів громадськості, коло яких динамічно змінюється на тлі процесу соціально-економічної трансформації українського суспільства.
2. Досягнення в побудові соціально-правової держави будуть залежати від стану громадського середовища та партнерства трьох секторів, в формуванні стосунків нового типу, орієнтованих на пріоритет гуманістичних і громадянських цінностей, які лежать в основі соціального партнерства.
3. Вказана система взаємовідносин може будуватися ефективно лише за наявності активного суб’єкта соціального партнерства — держави і, таким чином, соціальне партнерство не тільки включає в свою систему державу як обов’язкового суб’єкта, а одночасно виступає як один з принципів держави. Роль держави як одного із соціальних партнерів полягає у створенні умов, що задовольняють суспільні потреби шляхом узгодження інтересів «другого» і «третього» секторів із питань соціально-економічної політики.
До актуальних напрямів подальших досліджень належить відносити, зокрема, проблеми балансу загальнодержавних інтересів та інтересів гроадянського суспільства, визначення, як в реальній практиці проявляються особливості співвідношень цих інтересів і як вони впливають на характер соціального партнерства.
Література:
1.Аузан А., Тамбовцев В. Экономическое значение гражданского общества // Вопросы экономики. – 2005. – № 5. – С. 29–45.
2.Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Пер. з нім. А. Онишко. – Львів: Літопис, 2000. – 318 с.
3.Горбатенко І. Громадянське суспільство як об’єкт політологічних досліджень в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць ОРІДУ. Вип. 1(25). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 223 – 228.
4.Гриценко Н. Н. Место и роль социального партнерства в социальном государстве // Социальное партнерство: теория, практика, перспективы развития. – Вып.2. – М.:УИЦ МФП, 1999. – С.29–36.
5.Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України / Заг. ред. Ф. М. Рудич. – К.: Парламентське видавництво, 2006. – 412 с.
6.Громадянське суспільство: досвід виборів та нова стратегія: Мат. конф. 19 – 20 березня 2005 р., Київ / Ред. О.Боронь – К.: Агенство «Україна», 2005. – 88 с.
7.Дергачов О. Особливості розвитку й організації структур громадянського суспільства // Україна: плоди дванадцяти бурхливих років: Зб. ст. / Фонд ім. Фрідріха Еберта, регіональне представництво в Україні, Білорусі, Молдові. Упоряд. та редак.: В. І. Андрійко та Г. Курт. – К.: Заповіт, 2003. – С. 6 – 56.