Урядовий контроль – ефективний спосіб забезпечення законності в державному управлінні України

• звернення до Президента України з пропозиціями щодо використання ним права вето стосовно прийнятих Верховною Радою України законів;

• звернення до Верховної Ради України щодо визнання поданих урядом законопроектів першочерговими [7, с. 56].

Проведення експертизи проектів законів повинно носити дослідний характер. Для всебічного дослідження на базі Секретаріату Кабінету Міністрів доцільно створити науково-дослідний інститут, в якому б працювали експерти за відповідним напрямом діяльності. А залучення до цієї роботи вчених, мало б важливе значення як для теорії, так і для практики державного управління.

У Кабінеті Міністрів України здійснення контролю забезпечується Управлінням моніторингу Департаменту діловодства та моніторингу Секретаріату Кабінету Міністрів України.

До основних функцій Управління належать:

а) формування автоматизованої бази даних і робота з інформаційними масивами, які в ній накопичуються в межах компетенції Управління;

б) здійснення технічного контролю за додержанням виконавцями термінів виконання завдань з використанням автоматизованої системи контролю виконання доручень (АС КВД) Секретаріату Кабінету Міністрів;

в) уніфікація процедур зовнішнього і внутрішнього контролю в середовищі АС КВД та забезпечення інформаційного супроводження процесу контролю виконання доручень на всіх його етапах відповідно до вимог Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України;

г) участь у здійсненні інформаційного обміну між автоматизованими системами щодо контролю виконання актів і доручень Президента, Секретаріату Президента України, Верховної Ради та АС КВД Секретаріату Кабінету Міністрів;д) підготовка пропозицій щодо вдосконалення організації та автоматизації процесів контролю та обліку документів;

е) контроль за своєчасним опрацюванням і поданням на підпис Президенту України законів України, що надійшли до Кабінету Міністрів для експертизи і візування [8].

При здійсненні контрольної функції Кабінету Міністрів України, в першу чергу, має бути посилений інформаційно-аналітичний характер контролю за органами виконавчої влади, характер діяльності яких у ході адміністративної реформи має набути якісних змін.

Практика свідчить, що система контролю, яка існує в Кабінеті Міністрів України, як це не прикро, охоплює вузьке коло контрольних питань – в основному відслідковує терміни виконання встановлених завдань.

Для вирішення цієї проблеми у складі Управління моніторингу необхідно створити сектор аналітичної роботи, тобто треба відходити не лише від строків виконання, а й здійснювати контроль за якістю виконання у встановлені строки. Проведення аналітичної роботи має позитивно вплинути і на забезпечення законності як при проведенні експертизи законопроекту, так при здійсненні моніторингу.

Процес переходу від контролю щодо видів документів до контролю “за напрямками” (за секторами), який зараз триває, є позитивним фактором удосконалення контролю, переходом до аналітичної роботи. Тобто, якщо раніше співробітник Управління здійснював контроль, наприклад, за виконанням указів Президента України, то із-за великого навантаження він не міг добре розбиратися у всіх сферах, на які був спрямований той чи інший указ. Фактично він міг здійснювати контроль лише за строками, а не за змістом чи якістю виконання. Саме якість виконання (у встановлені законодавством строки) є критерієм при дотриманні законності у державному управлінні України.

Контроль “за напрямками” здійснюється за законами України та іншими нормативно-правовими актами відповідно до сфери управління. Іншими словами, контролем за виконанням законів України, указів Президента, розпоряджень Кабінету Міністрів України, наприклад, у гуманітарній сфері, займається спеціаліст вузької спеціалізації, що також дозволяє простежити доручення, які надійшли на одну й ту саму тему. Співробітник особисто знає фахівців та експертів, їх професіональний рівень, ставлення до службових обов’язків, що покращує і прискорює роботу щодо контролю, забезпечує законність.