Механізми вдосконалення управління на місцевому рівні та наближення його до європейських стандартів

Визначення доброго місцевого врядування (“Good Urban Governance”, англ.) вперше було задекларовано на ІІ Конференції ХАБІТАТ у червні 1996 р. у Стамбулі. ХАБІТАТ ініціював обговорення введення поняття: добре місцеве врядування в управління, залучивши до нього міста, своїх партнерів та міжнародну спільноту. За результатом цього обговорення було визначено: “добре місцеве врядування – це сума безпосередніх взаємовідносин громадян, публічного та приватного секторів, планування та управління спільними справами міста. Це процес, що постійно триває і, через який мають бути взяті до уваги протиріччя або різні інтереси, організовані спільні дії. Ці відносини включають як офіційні інституції, так і неформальні домовленості та соціальний капітал громадян”.

Сьогодні терміну врядування (“governance”, англ.) надано багато значень різними сторонами процесу, і термін вже став обов’язковим для управління. На теоретичному рівні під терміном врядування розуміється співпраця багатьох сторін, які беруть участь у процесі управління суспільними справами. Місцеві органи влади в ньому виступають як один, або кілька учасників процесу. Ми також можемо розглядати цей термін щодо питання структури - організації можуть працювати у ієрархічному, ринковому середовищі та з мережею громад. Врядування також можна розглядати як процес керування та координації зусиль. Остаточно врядування у літературі трактується як теорія, або аналітична система.

Концепція доброго врядування також визначає рамки ефективності та результативності. Ми маємо відрізняти врядування від уряду “governance from government”, англ.) та від публічного менеджменту, або публічного управління (“public management”, англ.). Врядування - це процес поєднання влади та обов’язків у суспільстві. Це впливає та визначає публічну політику та рішення щодо суспільного життя. Врядування – ширша за уряд категорія, яка включає взаємовідносини між офіційними інституціями та інституціями громадянського суспільства і, стала важливою концепцією міжнародного розвитку. Поки добре місцеве врядування опікується політикою участі у прийнятті рішень та прозорості процесу їх прийняття, місцеве управління займається імплементацією вже прийнятих рішень.

Як зазначено вище, різні учасники вкладають різні розуміння в концепцію врядування. Відповідно різняться їхні ставлення до головних нормативних елементів концепції. Пропонуємо розглянути наступні елементи доброго місцевого врядування, які висуваються Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (далі - ПРООН). Ці елементи включають:

§ Участь: всі чоловіки та жінки повинні мати право голосу при прийнятті рішень безпосередньо або через легітимно представлені посередницькі структури, що представляють їхні інтереси. Місцева демократія та децентралізація є необхідною умовою для участі;

§ Стратегічне бачення: лідери та громадськість повинні виробляти широкі та довгострокові перспективи щодо доброго врядування, людського розвитку та розвитку їхнього міста;

§ Верховенство права: правові рамки мають бути чіткими, безособовими та забезпечені владними повноваженнями, особливо ті, що стосуються прав людини;

§ Прозорість: процес, в якому інституції та інформація мають бути загальнодоступними для тих, кого вони стосуються. Також має бути надано достатньо інформації для розуміння та можливості моніторингу;

§ Відповідальність: інституції та процеси намагаються служити усім зацікавленим сторонам;

§ Орієнтація на консенсус: різні інтереси узгоджуються з метою досягнення широкого консенсусу, поєднуючи найкраще в інтересі кожної групи, в політиці та процедурі;

§ Забезпечення безособовості: всі чоловіки та жінки мають можливості до покращання та забезпечення власного існування;

§ Ефективність та результативність: процес, в якому інституції продукують результати, які відповідають потребам при найкращому використанні ресурсів;

§ Підзвітність: керівники в уряді, приватний сектор та організації громадянського суспільства підзвітні громадськості, так само як інституціонально зацікавленим сторонам процесу [7].