Державна політика у сфері забезпечення молоді житлом в Україні: сутність, принципи та шляхи реалізації

Крім того, за цей період за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів через механізм пільгового кредитування вже збудовано близько 5378 квартир, з яких 936 квартир уведено в експлуатацію в 2006 р.

Таким чином, за економічними показниками діяльність Фонду можна охарактеризувати як таку, що має певний позитивний вплив на вирішення молодіжної житлової проблеми, але є все ще далекою від того, щоб кардинально змінити ситуацію із забезпечення житлом молоді в Україні.

Основним соціальним показником діяльності Фонду є те, що через механізм пільгового довготермінового кредитування здійснюється політика щодо подолання демографічної кризи в державі.

Протягом останніх десяти років чисельність населення України зменшилась майже на чотири з половиною мільйони осіб. Різко знизилась народжуваність, збільшились міграційні процеси.

Слід зазначити, що в програмі зроблений акцент на вирішенні демографічної проблеми, яка є дуже гострою в Україні. Пільги (фактично - адресні цільові субсидії) виплачуються на дітей і збільшуються пропорційно їх кількості. Коефіцієнт народжуваності в родинах позичальників Фонду, які одержали житло, становить 23,8 дітей на 1000 осіб, що в 2,4 раза вище, ніж аналогічний середній показник по Україні. Серед молодих сімей, які є позичальниками Фонду, лише 16% поки що не мають дітей.

Незважаючи на те, що соціальна ефективність Державної програми забезпечення молоді житлом зростає, практично в усіх великих містах попит на кредити перевищує бюджетні можливості. Тому залучення позабюджетних джерел фінансування є об’єктом постійної уваги Фонду.

Фонд впроваджує інноваційні форми і механізми забезпечення молоді житлом, а саме: в 2003 р., за ініціативи Фонду була прийнята постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла”.

Варто звернути увагу на інноваційність та ефективність згаданої постанови Кабінету Міністрів України, що значно розширила можливості для молодих родин одержати своє перше житло. Фактично за два роки (кінець 2003-2005 рр.) впровадження проекту Фондом надано молодим сім’ям більше 17 тис. кредитів з частковою компенсацією відсоткової ставки. Враховуючи витрати з Державного бюджету в розмірі 26,5 млн грн залучено 1 млрд 840 млн грн фінансових ресурсів банків, що в 60 разів перевищує планові показники Державної програми забезпечення молоді житлом і становить приблизно 25% ринку іпотечних кредитів в Україні за цей період.

Узагальнюючи стан і тенденції діяльності Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та існуючі в країні проблеми забезпечення молоді житлом варто зазначити, що на сьогодні назріла необхідність у розробці нової стратегії забезпечення житлом соціально незахищених верств населення, в тому числі і молоді. Як свідчить досвід зарубіжних країн, що роль держави не зводиться лише до законодавчої підтримки, створення відповідного загального ринкового середовища та інших загальноекономічних факторів, держава, застосовуючи різні важелі, повинна брати участь в іпотечних схемах, використовуючи житлову іпотеку як інструмент вирішення тих чи інших завдань.

Необхідною умовою дієвості державної політики у сфері забезпечення молоді житлом є розбудова її на таких принципах:

- конституційності та законності (відповідно до ст. 47 Конституції України, згідно з якою кожен громадянин країни має право на житло) [1];

- безпосередньої участі молоді у формуванні й реалізації політики і програм, пов’язаних із житловою проблематикою;

- обліку потреб молоді, визначення співвідношень між можливостями їх задоволення з економічними ресурсами держави;

- поєднання зусиль центральних та місцевих органів влади, громадських загальнодержавних та регіональних організацій у вирішенні завдань щодо забезпечення молоді житлом;

- відповідальності кожного молодого громадянина перед суспільством та державою за взяті ним зобов’язання в справі реалізації житлових програм та проектів.