РОЛЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ІНВЕСТИЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

•депозитарні операції з цінними паперами, тобто комплекс облікових дій, результатом яких є зміна залишків на рахунку депо (депозитарного обліку);

•розрахунково-клірингові операції по угодах з цінними паперами, які укладаються на фондових біржах або в електронних торговельно-інформаційних мережах.

Комерційні банки можуть здійснювати діяльність з управління цінними паперами, тобто таку, що ведеться від свого імені за винагороду на підставі відповідного договору протягом терміну, визначеного стосовно управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.

У процесі здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів комерційні банки можуть надавати послуги, які безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод з цінними паперами на біржовому та позабіржовому ринках цінних паперів.

ФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКОГО ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ І УПРАВЛІННЯ НИМ

У банківській практиці вкладення коштів у цінні папери називаються інвестиціями. Останні певним чином відрізняються від кредитів:

1.Позичка припускає використання коштів протягом відносно короткого проміжку часу з умовою повернення її або її еквівалента. Інвестування передбачає вкладання грошей з ме-тою забезпечення надходження коштів протягом порівняно тривалого часу до того, як вкла-дені кошти повернуться до власника.

2.При банківському кредитуванні ініціатором угоди, як правило, виступає боржник, а при інвестуванні — банк, який намагається купити активи на ринку.

3.При кредитуванні банк часто є єдиним чи одним з небагатьох кредиторів, тоді як при інвестуванні він є одним з багатьох інвесторів.

4.Кредитування пов’язане з особистими відносинами банку з позичальником, а інвесту-вання є знеособленою діяльністю.

Проте між кредитними та інвестиційними операціями існує і тісний зв'язок:

•зазначені операції найбільш прибуткові, а отже — найбільш ризиковані;•банки зобов’язані підтримувати оптимальну структуру своїх активів і залежно від економічної ситуації змінювати її на користь кредитів або на користь інвестицій.

До основних цілей інвестицій належать: дохідність вкладень, безпека вкладень, ризик ін-вестицій та ліквідність вкладених коштів.

Жоден цінний папір не відповідає всім зазначеним цілям. У процесі управління портфе-лем цінних паперів банк може досягти компромісу між інвестиційними цілями або ж робити акцент на якійсь з них.

Сукупність цінних паперів, придбаних банком шляхом активних операцій з метою отри-мання прибутків, складає його інвестиційний портфель. До цієї сукупності входять зобов’язання, що обертаються на ринку у вигляді акцій, облігацій та векселів.

Участь банку в капіталі акціонерного товариства дозволяє отримувати дивіденди на вкладений капітал, а також бути співвласником даного товариства.

Номінальна вартість акції не має нічого спільного з курсовою ціною (продажна ціна в пе-вний період часу), по якій продають і купують акції на біржі. Курсову ціну акції там визна-чають попит та пропозиція. За акціями не існує терміну погашення, тому їх можна розгляда-ти як довічну ренту. Ціну акції можна визначити, дисконтуючи суму дивідендів за нескінче-ний період:

де P — ціна акції;