Фінансове інвестування
• підтверджені аудитором річний баланс та довідку про фінансовий стан;
• відомості про додатково випущені цінні папери;
• обґрунтування змін у персональному складі службових осіб. Також і щодо змін у фінансово-господарському стані емітента, то
він законодавством зобов'язаний протягом двох днів надіслати інформацію до фондової біржі та органу, що веде реєстр акціонерів, а також опублікувати інформацію про зміни, що відбулися в його господарській діяльності й потенційно можуть вплинути на вартість цінних паперів або розмір доходу по них:
• зміни в правах власності на цінні папери;
• зміни в персональному складі дирекції;
• арешт банківських рахунків емітента, якщо такий відбувся;
• початок дій щодо санації підприємства (заходів щодо оздоровлення фінансового стану емітента);
• реорганізацію, зупинення або припинення діяльності емітента;
• знищення щонайменше на 10 % майна емітента внаслідок надзвичайних обставин;
• пред'явлення третьою стороною позову до емітента в розмірі, що перевищує 10 % статутного фонду або суми вартості основних і оборотних коштів емітента;
• отримання кредиту або емісію цінних паперів у розмірі, що перевищує 50 % статутного фонду або суми вартості основних та оборотних коштів емітента.
Вимоги інформаційного забезпечення інвестування в цінні папери є, з одного боку, умовою аналітичного забезпечення інвестиційної діяльності, а з іншого — умовою захисту прав акціонерів та інвесторів. Звичайно, для прийняття рішень щодо інвестування в цінні папери потрібна більш глибока і регулярна (ніж щорічна) інформація про стан справ у емітента. Технології такого інформаційного забезпечення є складовою роботи аналітиків на ринку.
Цінний папір стає повноцінним інструментом фінансового інвестування, якщо він має постійну поточну ліквідність — потенційну можливість власника продати цінний папір і повернути вкладені в нього кошти. Ця якість у вигляді постійного платоспроможного попиту робить цінний папір об'єктом інвестування.
Основним завданням фінансового інвестора можна вважати пошук недооцінених ринком цінних паперів, тобто таких, які завтра коштуватимуть більше, ніж сьогодні, — їх ринкова ціна зросте через зростання привабливості й попиту. Якщо вкладати капітал в такі недооцінені інструменти, то він постійно зростатиме темпом, що перевищуватимуть середньоринкову кон'юнктуру. І це буде називатися "обіграти ринок", тобто отримати дохідність, вищу за середню на ринку (з усіх цінних паперів, що є на ринку і доступні для інвестора).
Приймаючи рішення щодо інвестування (придбання цінного папера), інвестор розглядає дохідність і ризик цінного папера.
Дохідність (D) розраховується як темп приросту доходів від володіння цінним папером або як приріст вартості активів інвестора за період володіння активом на одиницю початкової вартості активів:
де К0, К1 — вартість активів інвестора відповідно на початок і на кінець періоду володіння активом.
Якщо йдеться про цінний папір, то дохідність розраховується виходячи з ціни придбання (К0) і ціни продажу плюс поточні доходи у вигляді дивідендів (/Q.