МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Ритмічна організація в сегментах, в основному, базується на репетиційних та дроблених формах () і має нерегулярну акцентність.

Мелодика закличок, примовок та звуконаслідувань речитативно-декламаційного характеру і охоплює вузькооб`ємні звукосполучення (дихорди, трихорди, тетрахорди, дитоніку, тритоніку та тетратоніку).

Дані твори рецитуються як дитячими гуртами, так і окремими дітьми одноголосо з деякими пантомімічними елементами (рухами рук, голови, тулуба тощо).

На Тернопільщині найпоширенішими закличками, примовками та звуконаслідуваннями є „Вигрій, вигрій, сонечко”, „Не йди, не йди дощику”, „Ой вітре, вітроньку”, „Гет, хмари, гет”, „Водо, водо, холодная”, „Зозуле рябенька”, „Бузьок-чапля”, „Коровко, коровко”, „Муравлі, муравлі”, „Равлику-Павлику”, „Дзінь, бом”, „Нум плакать, нум”.

Найпоширенішим жанром в ігрових моментах дітей є прозивалки, що є суто дитячою творчістю. У прозивалках найяскравіше відображені особливості вікової етики дітей, їхні реакції під час сварок чи суперечок.

У прозивалках вихідним елементом у створенні образу є імена конкретних адресатів, які обігруються різними дошкульними римованими словами.

За структурними та мелосними ознаками прозивалки дуже близькі до закличок та примовок і споріднені основними елементами виконавства.В групу фольклору, виконуваного самими дітьми входять і обрядові твори – колядки, щедрівки, веснянки-гаївки та пастуші пісні (останні вийшли з ужитку і останнім часом на Тернопільщині вже не виконуються).

Найпоширенішими календарно-обрядовими дитячими піснями на Тернопільщині є колядки і щедрівки, що обслуговують зимовий цикл обрядів – Різдво, Новий рік і Йордан.

Колядки, в основному, виконуються дітьми на Святий вечір та Різдво як окремо, так і під час різних обрядових дійств: ходіння з Зіркою, Шопкою, Іродом та Вертепом.

Останнім часом колядки дохристиянського змісту уже не виконуються дітьми на Різдвяні свята, а їх замінили колядки із християнськими сюжетами.

За тематикою християнські колядки поділяються на дві групи: прославні та гумористичні (останні виконуються лише в тих моментах, коли господарі не хочуть дати коляди).

Строфіка дитячих колядок буває симетричною та несиметричною (несиметричність полягає в незначному відхиленні в деяких віршах складнот від початкової вихідної норми). Найпоширенішими ритмічними формами вірша в дитячих колядках є цезурований восьмискладник (4+4) та дванадцятискладник (6+6), часто зустрічається і цезурований чотирнадцятискладник (4+4+6). Пріоритетними формами ритмічної організації в сегментах є об`єднання () та репетиція ().

Найчастіше в дитячих колядках вживаються дворядкові та чотирирядкові строфи без приспівів. Мелодика в дитячих колядках переважно співна. Вона випливає із традиції церковного співу, хоча переважно „розбавлена” традиційною моторикою.

Дитячі колядки виявляють, в основному, пентахордно-гексахордні ладоутворення як мажорного, так і мінорного нахилів, хоча деяким колядкам властиві і семиступеневі лади у плагальному та автентичному поєднаннях. Більшість християнських колядок тяжіють до гармонічного способу мислення.

На Тернопільщині найчастіше діти виконують такі колядки, як „Нова радість стала”, „Бог предвічний народився”, „Небо і земля нині торжествують”, „У Вифлеємі нині новина” тощо.

Дитячі колядки виконуються переважно поодиноко або двома-трьома учасниками в сінях чи оселі з обов`язковим прикінцевим віншуванням християнського змісту.