Кантата „Дніпро реве" Дениса Січинського

У другому епізод; основна тема переходить до соліста.В заключному епізоді знову основою є партія сопрано.

Всі інші голоси : алът, тенор і бас являються супроводжуючими. Таку ж функцію виконує і акомпанемент. Але ми спостерігаємо і таке, коли основна тема звучить у супроводі. Це вступ до кантати.

Ладотональні особливості

Основна тональність твору — d-rnoll (pe - мінор).

Однак використовуються відхилення в D - dur, a - moil , F - dur,

Другий епізод — соло баритона — написаний в В - bur (сіb- - мажорі).

Альти, баси і тенори звучать в середині теситурі і знаходяться в широкому розміщенні з сопрановою партією, яка написана в високій теситурі.

Таке співвідношення звучності ускладнює досягнення ансамблю. Щоб врівноважити хорову звучність слід зменшити звучність партій, що знаходяться у більш вигідних умовах, підсилювати звучність партій, які знаходяться у не вигідних умовах.

Динамічний ансамбль визначається співвідношенням звучності між виконанням хорових партій і супроводу. І хоча у творі динаміка як для хору, так і для акомпонементу поставлена одинаково, слід супровід виконувати так , щоб не приглушувати хор.

Природність ансамблю всіх голосів при однакових теситурних умовах полягає саме в тому, що всі вони з однаковою звучністю можуть давати однакову силу звучання.

Слід надавати належку увагу хоровому унісонному .звучанню.

Роль різних партій у творі.

доповнює звучання хору і створює гармонічну підтримку йому утворі фортепіанний супровід. Партія басів показує основні функції гармонії у творі. Основний тематичний матеріал виконує парія сопрано. .Альтова і тенорова партії гармонічно доповнюють інші голоси. Утворі с місце де спочатку звучить партія басів, з потім вступає весь хор.

Цим самим композитор підкреслює заспів баса, де сповіщається про трагічну долю українського народу, після якого цю тему підхоплює весь хор. В якому відчувається героїчне піднесення до боротьби за своє визволення.

Значну роль відводиться баритоновому соло , ТУТ поглиблюється смуток ї жаль, монологом однієї людини з її гарячими почуттями і тривогами.

Після соліста іде хорове tutti, яке нагадує своїм звучанням хорал. Тут і темп, і динаміка, і характер звучання спряяі1 відображення суму і жалю за „тим життям колишнім" .

Особливості інтонування.

Інтонація і стрій Б хорі є одним з найголовніших інструментів, які тісно пов'язані між собою І супроводжують один одного. Певна трудність виникає при Інтонуванні звуків, які утворюють стрибки.

Стежачи за чистотою інтонування при виконанні твору слід не допускати ніякого відхилення від правильного інтонування кожного ступеня у відповідному ладі , підтягуючи їх звучання. Твір написаний в мінорній тональності , тому слід інтонувати І і ІІ ступені — високо , ІІІ ступень — низько, IV — високо, V — високо, VI натуральну і гармонічну — низько , VII натуральну — низько , гармонічну — високо.