Кантата „Дніпро реве" Дениса Січинського

Жанр твору: кантата (хорова поема).

Форма твору: форма наближена до тричастинної.

Характеристика мелодії

Мелодія — важливий засіб вираження музичної думки і являє собою складне, різностороннє, організоване ціле, з текстом і іншими засобами музичної виразності визначають загальний настрій твору. Основна тема кантати проходить ще в вступі, її підхоплюють баси, як заспів. Це велична патетична мелодія, побудована на ступенях мінору в пунктирному ритмі.

Перший епізод побудований на контрасті вступу і звучання хору, має схвильований характер, який створюється уривчастими фразами із стогоном мало секундових спадань з оспівуванням ввідного звука гармонічного ладу.

Завдяки октавному подвоєнню басової партії розширився загальний діапазон хору.

Теситурні умови

В основному теситурні умови вигідні для всіх хорових партій, В партії сопрано використана середня теситура, тільки Б деяких місцях близька до високої.

Партія альтів звучить в середній теситурі, яка е найзручніша для виконання і не викликає у співаків особливих труднощів.

Те ж саме можна сказати про партію тенорів. За винятком п'ятого такту заключного епізоду , де партія тенорів звучить у високій теситурі.

В теситурному відношенні басова партія не є важка. Тут використана Б основному середня і низька теситура. Лише в одному місці з'являється нота „ре" першої октави, але до неї бас рухається поступово.

Партія соліста звучить переважно у середній теситурі. Однак зустрічаються місця, де є звуки у високій теситурі.

Теситурне й динамічне співвідношення

Ансамбль хору в значній мірі залежить від теситурних умов, Б яких знаходиться та чи інша партія. У творі „Дніпро pеве" ці парти написані в робочому діапазоні. Але не завжди партії заучать в однаковій теситурі.

В другому епізоді, баритоновому соло, сумний і жалісний настрій поглиблюється монологом однієї людини, з її гарячими почуттями і тривогами. Ця індивідуалізація емоцій втілена засобами романсу – широким розспівом мелодії на фоні плавного супроводу.

Третій та четвертий епізоди найбільш розгорнуті. Третій епізод — andante grave стриманим ритмом, платно спокійною мелодією, акапельним звучанням.

Заключний (четвертій) епізод — кульмінація кантати. Як і Е попередніх епізодах:, туг виражена туга за минулим, ляше вищому сили і концентрації. В основу його композитор поклав першу тему кантати. Це обрамовує твір і, надає йому цілісності, завершеності. Проте тема не повторюється повністю, зберігається лише загальний характер її інтонацій, що свідчить про вміння композитора розвивати матеріал.

Суворий рисунок мелодії рівним ритмом надає цій частині епізоду величавості і драматичної насиченості.

Розподілення музично-тематичного матеріалу

Композитор досить вдало і вміло розподілив музично-тематичний матеріал. Основний музично-тематичний матеріал з находиться у партії сопрано.