СОВІСТЬ РИМУ – СОЦІО-КУЛЬТУРНА РОЛЬ СТОЇЦИЗМУ

Отже, зі смертю Марка Аврелія помер і стоїцизм. Точніше, почалося його безсмертя. В тій чи іншій мірі, в тій чи іншій формі стоїцизм відрожувався в історії неодноразово. Стоїками були англійські пуритани, носії “духу капіталізму” і засновники Нової Англії.

Стоїцизм дуже важливий і сьогодні для тих людей, які живуть на своїй Бітьківщині і не бажають її залишати заради ситого і комфортного життя в чужих краях, а мислять, творять, працюють на рідній землі. Отже, “будь подобен скале: волны беспрестанно разбиваются о нее, она же стоит недвижимо, и вокруг нее стихают взволнованные воды” (Марк Аврелий, ІУ, 49).

Література.

Джерела:

1.Сенека. Листи до Луцилія. К., 1996.

2.Эпиктет. Беседы. Симф., 1997.

3.Марк Аврелий. Наедине с собой. Киев-Черкассы, 1993.

Основна література:

4.Аверинцев С. С. Плутарх и античная биография, М., 1974.5.Вил Дюрант. Цезарь и Христос. М., 1995.

6.Зелинский Ф. Ф. Религия эллинизма. Томск, 1996.

7.П. Левек. “Эллинистический мир”. М., 1989.

8.Лосев А. Ф. История античной эстетики. М., 1979.

9.Д. Реоме, Д. Антисерн. Западная философия от истоков до наших дней. Т I. С-Пб., 1994.

10.Рассел Б. Історія західної філософії. К., 196.

11.В. Татаркевич. Історія філософії. Т I. Львів, 1997.

12.В. Татаркевич. Античная эстетика. М., 1997.

13.Збірник. Человек и культура. А. Я. Гуревич. М., 1990.

14.Збірник. Римские стоики. Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. М., 1998.

15.История мировой культуры. Наследие Запада. Розділ “Культура античности”. Кнабе. Протопопова. М., 1998.

16.Фаррар. Искатели Бога. С-Пб., 1998.

17.Степанова А. С. Философия Древней Стои. М., 1995.

18.Ж.З.Л. Сократ. Платон. Аристотель. Сенека. М., 1995.

19.Философский словарь. М., 1986.

20.Філософський словник. К., 1986.