КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

При імператорі Цинь Шіхуанді була значно збільшена ірігаційна система, споруджений великий канал між ріками Цзин та Ло, велося інтенсивне будівництво нових міст і шляхів.

На протязі I - на початку ІІ ст. н.е. культура Ханьської імперії переживає розквіт. Саме до цього часу відноситься винахід напівфарфору - тонкостінної полірованої білої кераміки - у виробництві предметів з якого китайці досягли неперевершеної майстерності.

У ІІ-VІ ст. широке розповсюдження в Китаї отримав буддизм. Ве¬ликий вплив на китайське мистецтво цього періоду, особливо живопис і ваяння, справила індійська культура, що проникала разом з буддизмом.

5. Великі винаходи китайського народу. Наукові знання

Стародавній Китай дав людству чудові винаходи. Довголітній керівник післявоєнного Китаю Мао Цзедун у 1950-х рр. зазначав: "Китайський народ породив багатьох великих мислителів, письменників, художників і створив безліч пам’яток культури. Вже дуже давно в Китаї був винайдений компас, 1800 років тому був винайдений спосіб виробництва паперу, 1300 років тому - друкування з дошок, 800 років тому - розбірний шрифт. Раніше европейців китайці почали використовувати і порох. Таким чинои, Китай є однією з держав світу, що має найбільш давню культуру".

Вже в добу Інь в Китаї був шовк. По великому шовковому шляху в перші століття нашої ери китайський шовк поширювався на ринках азійських та середземноморських країн.

До ІІ ст. н.е. відноситься винахід і вдосконалення способу виробництва паперу. На початку ІІ ст. н.е. китайський вчений Цей Лунь винайшов спосіб виготовлення паперу з суміші кори дерев, коноплі, мотузок. Винахід Цай Луня дозволив замінити дорогий шовк, на якому раніше писали китайці, папером.

Як зазначалось, дуже давно китайці винайшли компас, що вказував на південь. 3 ІІІ ст. н.е. починається широке застосування ком¬пасу у навігації.

Сучасні археологічні розкопки показали, що китайці раніше, ніж досі вважалося, винайшли фарфор. Вже в період другої династії Хань китайці вміли виготовляти порцеляновий посуд.

У добу розквіту культури в імперії Хань була заснована академія, організовувались бібліотеки, держава підтримувала письменників, вчених. Сприятливий для розвитку культури період правління другої династії Хань ознаменувався багатьма науковими відкриттями, білышість з яких пов’язана з іменами математиків Чжан Жуна /I ст. н.е./ та Чжан Хена /78-139 рр./. Чжан Жун розрахував взаємозв’зок між швидкістю течії води і опадами, що дозволило більш правильно будувати ірігаційні споруди. Математик і астроном Чжан Хен створив макет небесної сфери. У 134 р. видатний вчений винайшов перший в світі сейсмограф, що міг визначати напрям центру землетрусу.

Ці великі винаходи і наукові відкриття базувалися на значних досягненнях китайської науки. Досить суттєвого рівня досягла математика, зокрема геометрія. Були відомі властивості прямокутного трикутника і вирішена задача рівності квадрата гіпотенузи сумі квадратів катетів.

Астрономічні спостереження починаються у добу Інь. Давньокитайські астрономи вміли вираховувати і передбачати сонячні і місячні затемнення, а також появу комет. Вони розподілили сузір’я, розташовані навколо Полярної зірки, і встановили таким чином карту зоряного неба. Астрономічні знання дали можливість побудувати особливу систему календаря, яка збереглася в незмінному вигляді. Основою цього місячного календаря було місячне літочислення, яке велося по циклах, що складалися з 60 років. Календар був тісно по-в’язаний з землеробством. Рік поділявся на чотири сезона, узгоджених з чотирма порами року: весна, літо, осінь, зима.

Високий рівень зрощувального інтенсивного землеробства привів до досить давнього накопичення і навіть певної систематиэації агрономічних спостережень і знань, які в ханьську добу оформилися у вигляді найдавніших агрономічних трактатів. В цих трактатах викладені давні китайські теорії землеробства, багатопольного господарства, системи грядкових культур, сівозміни, використання добрив.