Сім'я і шлюб

Індустріалізація виробництва, розпочате раніше відо¬кремлення праці від сім'ї породили новий її різновид — сім'ю нуклеарну (від латинського «нуклеус» — ядро). Вперше цей термін стосовно сім'ї ужив американський со¬ціолог Ж. П. Мурдок, котрий позначив таким чином сі¬м'ю, що складалася тільки з необхідних для її утворення членів — чоловіка та жінки. Така сім'я може мати скільки завгодно дітей, хоча не виключає й відсутності їх. Нуклеарна сім'я може бути повною й неповною. Остання має одного з батьків та його дітей.

Нуклеарна сім'я стала своєрідною відповіддю на по¬треби сучасного індустріального суспільства. Вона мо¬більніша, а суспільне виробництво, як відомо, часто по¬требує пересування людей з однієї місцевості до іншої. Даний різновид сім'ї демократичніший у тому розумінні, що не вимагає для своїх членів єдиної професії, формує різні стилі життя, розширює спектр форм проведення доз¬вілля і т. д. Система соціального забезпечення, розвиток сфери послуг, підвищення розмірів пенсій також стимулю¬ють формування нуклеарної сім'ї, оскільки знімають у хворих і похилих людей необхідність у підтримці з боку близьких родичів. Кількість сімей, котрі включають три покоління родичів, неухильно зменшується.

В умовах сучасного суспільного виробництва чимдалі зростаючу роль відіграють уміння та здатності самостій¬но розкривати свої обдарування. Родичі вже мало чим мо¬жуть допомогти в цьому, що в свою чергу обмежує часто¬ту зустрічей між ними, ослаблює їхні стосунки.

Система відносин рідства, доповнювана духовними, мо¬ральними, психологічними відносинами, внутрішньосімейними настановленнями, а також відносинами влади й ав¬торитету, визначає структуру сім'ї. Домінанти у спектрі цих відносин формують два основних типи сім'ї — авто¬ритарну й демократичну. Авторитарна сім'я грунтується на суворому, незаперечному підкоренні жінки чоловікові (або чоловіка жінці), дітей — батькам. Для демократич¬ної сім'ї характерні рівна участь подружжя у справах сі¬мейного життя, спільне прийняття ними важливих рішень. Останнє є можливим за взаємної поваги між членами сі¬м'ї, врахування ними як особливостей різних життєвих си¬туацій, так і особистих якостей і здатностей обох для роз¬поділу внутрішньосімейних ролей.

На відміну від сім'ї авторитарної, де хтось із подруж¬жя монополізує кермо правління, в сім'ї демократичній, як правило, відсутній «офіційний» глава. Виникаючі жит¬тєві ситуації висувають на перший план лідера, тобто то¬го з подружжя (а іноді й дорослих дітей), хто має най¬більший авторитет у вирішенні конкретних питань.

Соціологічні дослідження показують, що структура су¬часної нуклеарної сім'ї еволюціонізує в бік формування сім'ї егалітарної (від латинського egalitäre — зрівняль¬ний), у котрій усі дорослі члени мають рівну частку прав і відповідальності, діти ж займають досить незалежне ста¬новище.

Аналіз функцій сім'ї допомагає дати відповідь на за¬питання, поставлене раніше: яку роль вона відіграє в су¬спільстві? Звісно, самі функції сім'ї, їхнє місце, значення та субординація відображають, з одного боку, вплив су¬спільства на сім'ю, з іншого — виконання нею ряду су¬спільних завдань, пов'язаних із її місцем у соціальній структурі.

В історії сім'ї прийнято виокремлювати шість її основ¬них функцій: економічну, репродуктивну, виховну, рекреа¬тивну, комунікативну та регулятивну. Стосовно сучасної сім'ї існує кілька відмінних у різних авторів типологій функцій сім'ї. Так, С. Д. Лаптенок виділяє такі з них: господарсько-побутову, відтворення населення, виховну та організації дозвілля. Г. М. Свердлов та В. А. Рясенцев найважливішими для радянської сім'ї називають функції продовження роду, виховну, господарську та взаємодопо¬моги. Для Н. Г. Юркевича такими є функції духовного спілкування, сексуальна, народження дітей, співробітни¬цтва в процесі їх виховання, добування необхідних засо¬бів для ведення домашнього господарства, взаємної мо¬ральної та матеріальної підтримки. А. Г. Харчев визначив як основні функції відтворення населення, соціалізації, господарську, організації споживання та дозвілля.Багато дослідників підкреслюють зростання в сучасній сім'ї значення функцій, що задовольняють емоційні та соці¬ально-психологічні потреби. Останнє особливо помітне в практиці відношень міської сім'ї, яка меншою мірою, ніж сільська, зберегла риси виробничої частки суспільства.

Однією з основних функцій сім'ї є економічна. Істо¬ричні форми сім'ї, що передували нуклеарній, були тісно пов'язані з виробничою діяльністю. В умовах докапіталіс¬тичних формацій праця не відокремлювалася від сім'ї. Змалку діти прилучалися до того виду праці, в якому бу¬ли зайняті, як правило, всі члени сім'ї. Для кожної істо¬ричної форми сім'ї була характерна й особлива організа¬ція споживання та побуту.

Відокремлення праці від сім'ї за капіталізму залиши¬ло за нею функції накопичення матеріальних благ. В умовах нашої країни, враховуючи перспективи відро¬дження приватної й дальшого розвитку кооперативних форм власності, слід сподіватися посилення розглядуваної функції сім'ї, хоча ще недавно передбачалося звуження її сфери. Певною мірою відбувається й відродження вироб¬ничої функції.