Традиційний одяг Поділля
Характерні риси традицій¬ного одягу Поділля — надзвичайна деко¬ративність та мальовничість — відбива¬ють розвиток у цьому краї народних ремесел, високу культуру місцевого ви¬робництва матеріалів для одягу, різні способи утворення форм убрання та значний досвід використання багатьох видів і технік оздоблення.
Одночасно зі спільними рисами на території Поділля простежуються зо¬нальні варіанти як окремих елементів костюма, так і цілих комплексів. З-поміж них можна виділити такі основні, як північно-західний, східний та наддні¬стрянський.
Специфічними особливостями визна¬чався одяг Північно-Західного Поділля, де особливо тривалим було панування Польщі, яке стримувало розвиток націо¬нальної культури, у тому числі традицій¬ного вбрання. Тому-то одяг цієї зони порівняно з іншими районами Поділля більшою мірою й триваліше зберігав архаїчні риси, наближаючись до одягу суміжної Волині.
Чоловічий одяг населення Північно-Західного Поділля складався із сорочки та вузьких штанів із білого по¬лотна. Сорочка-кошуля була зі вставка¬ми, рукави викінчувалися вузькими об¬шивками — дудицями і зав'язувалися тороками або снурками. Комір застібав¬ся мідною шпонкою. Рукави і пазушка не вишивалися. Довжина сорочки була до колін і нижче. Портки робилися з пас¬ком та застібалися кістяним або дерев'я¬ним ґудзиком. Сорочку підперізували тканим поясом чи ремінцем. З полотня¬ними портками сорочку носили навипуск, а з суконними холошнями заправляли усередину. Ближче до степової частини Поділля чоловіки носили штани по-козацьки. Вони були широкі, із просто¬рою мотнею, густо призбирані біля очкура.
Верхній одяг шили з саморобного валяного сукна. Виняток становила арха¬їчна полотнянка — довга, нижче колін, під стан, з перехватами по боках. Якщо такий одяг був прямоспинний (без пере¬хватів), він називався плахтою. Полот¬нянка застібалася на дерев'яний ґудзик або підперізувалася поясом. її одягали як у будень, так і на свята. Взимку білу полотняну плахту напинали поверх на¬гального кожуха.
Верхній одяг із темно-коричневого, рідше білого або сірого сукна на Північ-но-Західному Поділлі називався сіря¬ком (сермягою, гунькою, сукманом). Він був приталений (на кострецях, на клубах), із стоячим коміром. Опанча від¬різнялася від інших типів верхнього вбрання тим, що до стоячого коміра ззаду пришивався капюшон (бородиця, богородиця). Опанча майже завжди ши¬лася із сірого сукна, була довгою та просторішого крою.
Як сіряки, так і опанчі подоляни дуже вишукано прикрашали вишивкою, шнурами, обшивками. Різнокольорові вовняні нитки — малинові, блакитні, зе¬лені, білі, чорні — були однотонні або перепліталися, утворюючи мальовниче оздоблення. Розміщення й композиція орнаменту, так само як і поєднання кольорів, відповідали давнім місцевим традиціям. Особливістю оформлення опанчі були, крім того, два плетених шнурки з бовтицями, які звисали біля коміра й могли закидатися назад.
Узимку чоловіки носили білі нагольні довгі приталені кожухи, відрізні в талії, із призбираною по спинці нижньою час¬тиною. Комір у кожухів був частіше стоячий, іноді виложистий, із чорного овечого хутра. Поли кожуха не заходили одна на одну; вони застібалися на грудях дрібними ґудзиками, а біля коміра й на талії зав'язувалися довгими шкіряними шнурками з китицями на кінцях. При¬крашені вишивкою, кольоровими шовко¬вими нитками кожухи вважалися свят¬ковим та обрядовим одягом.
Обов'язковий компонент чоловічого костюма — пояси найрізноманітніших видів і кольорів: ткані крайки, а також ремінні пояси різної ширини й оформ¬лення.
Зимові шапки були високі, смушкові, чорні, рідше сірі із суконним верхом. На задній частині робився розріз, який стягувався пришитими стрічками (на за¬вісах). Улітку чоловіки носили солом'яні брилі з широкими крисами. Волосся під¬голювали над чолом і на потилиці, за¬лишаючи на маківці чуприну. На ноги вдягали взимку добрі шкапові чоботи, влітку — личаки (ходаки).
Доповненням комплексу чоловічого вбрання була сумка (кошель), яку пле¬ли з лика і носили через плече.
Жіночий костюм північно-західних районів Поділля складався з саморобної сорочки, вибійчастої або тканої смуга¬стої полотняної спідниці (димки), запаски, нагрудного одягу (ка¬танки, кабатика) і верхнього сіряка.
Сорочки були зі вставками, приши¬тими по пітканню, з невеликим стоячим коміром. Пізніше їх стали робити на кокетці з круглою горловиною. Вишивка заповнювала рукави, вставки, розташо¬вувалася широкою смугою на грудях, а в сорочках на кокетці — біля горловини.