Весілля на Коломийщині
Неділя по весільна. Коси невістці заплітає свекруха. У неділю проводиться „почесне", тобто дарування. Особливо хвилюючим є момент, коли хлопці йдуть „до почесного" і співають парубоцьку прощальну пісню. У неділю увечері кожен дружба має викупити свою дружку, торги ідуть дуже довго. Всі дружки сідають в ряд, перед ними ставлять по тарілці, і по черзі починаючи від найстаршої, купують дружок. Дружба кладе платню, і якщо це замало, то дружка перевертає тарілку, так доки дружба не заплатить достатньо. Купивши свою дружку він бере її на руки і несе на поміст, там танцює з нею вальс.
Мама молодого заплітає коси своїй невістці, вплітаючи гроші, щоб молодим багато жилося. Після цього молодий викуповує молоду в брата. Потім молоду зав'язують. Щоб впевнитися, чи молодий може впізнати свою дружину, поряд з княгинею сідають ще дві молодиці, їх прикривають і наречений має впізнати сою суджену. Лунає прощальна „Гуцулка", під час якої молодята прощаються з ріднею і товаришами. Після чого лунає вальс і молода перетанцьовує з фатою, потім передає її старшій дружці, вони разом танцюють прощальний вальс а молодий сипле на неї пелюстки троянд.
Потім молоду приймають в ґаздині, а молодого в ґазди. Молоді ґазди викрадають молодого і княгиня має дати викуп.
Завершує весілля, старший дружба, котрий прив'язує весільне деревце на яблуньку. Якщо ще є незаміжні сестри у молодої, то якнайтяжче, щоб скоро вони вийшли заміж.
Молодята на останку розламують калач і в кого більша половина, той візьме верх в сім'ї.
ВИСНОВОК.
Так як я народилася у с Мишині, то мені дуже цікаво, яким було весілля колись.
Ця робота допомогла мені пізнати глибше обряди і традиції Коломийщини. Я збагнула яка багата наша культура, а ми просто цього не помічаємо. Люди живуть серед незбагненної краси.
Пишучи цю роботу я зрозуміла, як сильно змінилися весільні звичаї та традиції. До війни весілля було чисто українським, співали українських пісень на столах було менше алкогольних напоїв, всі люди набувалися. Після війни молодим забороняли брати шлюб і ці звичаї почали занепадати. Багато чого появилося російського: почали співати російських пісень, змінилися трохи музичні інструменти, українські танці почали занепадати, наприклад „Аркан", „Ковалівка", на столах стало більше спиртних напоїв, на весілля приходила незапрошена молодь (переважно хлопці) і робили всілякі прикрощі.
Незважаючи на це все наші традиції найбагатші і найкращі і ми маємо чи пишатися.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1. Савчук М. Енциклопедія Коломийщини В. „Вік". Коломия, 2000, 248с.
ТЕЗИ.
1. Коломийщини, як один з найдавніших і національно-виразних країв.
2. Що-два-що-три села на Коломийщині відрізнялися своїми звичаями.
3. Дівки і легіні знайомилися на танцях, якщо одне одному були до вподоби - дружили.
4. Старостів сподівалися на початку передвеликодного посту.
5. Батьки ідуть дивитися на яке господарство їде їхня донька.6. Тиждень перед весіллям молоді одягаються у весільні строї і йдуть кликати.