Кінематограф

Значний інтерес у глядачів і науковців викликають фільми В. Шук¬шина – «Пічки-лавочки», «Калина червона»; О. Міндадзе та В. Абдрашитова – «Зупинився поїзд», «Парад планет», «Плюм¬бум, або Небезпечна гра»; М. Михалкова – «Раба кохання», «Незакінчена п'єса для механічного піаніно», «Втомлені сонцем»;

Г. Панфілова – «Початок», «Прошу слова» та ін.

Українське кіномистецтво 50–90-х років у ігровому кіно пов'я¬зане з творчістю Р. Балаяна, М. Бєлікова, Л. Бикова, В. Брауна, А. Буковського, В. Греся, В. Денисенка, К. Єршова, В. Івано¬ва, В. Івченка, Ю. Іллєнка, О. Ітигілова, Г. Кохана, В. Криш¬тофовича, Т. Левчука, Я. Лупія, М. Мащенка, І. Миколайчука, К. Муратової, О. Муратова, Л. Осики, С. Параджанова, Б. Сав¬ченка, П. Тодоровського, Л. Швачка та ін.; у документальному кіно – С. Буковського, О. Коваля, М. Мамедова, О. Шкля¬ревського та ін.; у науково-популярному кіно – В. Олендера, О. Роднянського, А. Серебреникова, Ф. Соболева та ін.; у ані¬маційному – В. Дахна, Д. Черкаського та ін.

Зазначений період виявився для кінематографа України надзви¬чайно насиченим щодо тематичної спрямованості, що була представ¬лена історико-біографічним жанром: «Тарас Шевченко», «Іду до тебе», «Ярослав Мудрий», «Легенда про княгиню Ольгу», «Да-

241

нило – князь Галицький» та ін.; інтерпретацією теми Великої Вітчизняної війни: «В бій ідуть тільки «старики»», «Ати-бати, йшли солдати», трилогія про Ковпака, «Високий перевал» та ін.;

психологічною драмою: «/ванна», «Комісари», «Довгі проводи», «Військово-польовий роман», «Білий птах з чорною відзнакою», «Польоти уві сні та наяву», «Граки», «Які ж були ми молоді», «Звинувачується весілля», «Ребро Адама», «Три історії» та ін.;

екранізаціями: «Мальва», «Матрос Чижик», «Дорогою ціною», «Земля», «За двома зайцями», «Бур'ян», «Хліб і сіль», «Камін¬ний хрест», «Пропала грамота», «Вавилон-ХХ», «Чорна курка, або Підземні мешканці», «Меланхолійний вальс» тощо.Як екранізація був задуманий фільм «Тіні забутих предків», але цій картині судилась інша доля – стати маніфестом цілого на¬пряму, що отримав назву «поетичного кінематографа». Цей на¬прям мав найбільший розголос у контексті українського кіномистец¬тва зазначеного періоду.

Стрічка «Тіні забутих предків» була зобов'язана своїм успіхом блискучому синтезу літературного першоджерела (однотаменна повість М. Коцюбинського), режисерській, операторській і художній майстер¬ності, музиці, акторському виконанню. Саме тому успіх цього фільму поділили між собою режисер С. Параджанов, оператор Ю. Іллєн¬ко, художник Г. Якутович, композитор М. Скорик, актори І. Ми¬колайчук, Л. Кадочникова.

Телебачення (від грец. іеіе – далеко та лат. иікіо – бачення) посідає значне місце у популяризації мистецтва кіно. Останнім часом воно стало важливим засобом масової комунікації, без якого не мож¬на уявити собі нинішнє життя. Телебачення має свою жанрову струк¬туру, яку воно постійно розвиває і вдосконалює. Саме тому телебачен¬ня вважається невід'ємним чинником культурного процесу сьогоден¬ня і посідає особливе місце у житті сучасної людини.

ЛІТЕРАТУРА

Аристотель. Сочинения: В 4 т. – М., '1976.

Буало Никола. Искусство поэтическое. – М., 1967.

Волков И. Ф. Творческие методы и художественные

системы. – М., 1989.

Еремеев А. Ф. Границы искусства. – М., 1987.