Кінематограф

Фільми Ч. Чапліна – це твори, що зробили вагомий внесок у розроб¬ку образної системи кінематографа, його монтажної структури та ви¬конали надзавдання мистецтва – здобули любов і визнання глядачів усього світу.20-ті роки XX ст. увійшли до історії світового кіномистецтва як надзвичайно цікавий період експериментування і новаторства. Відбу¬вався процес пошуку нових форм, зображувальних засобів і прийомів, усвідомлення монтажно-поетичної природи кінематографа, тобто у над¬рах кіно складалась своя естетична система.

235

Авангардистські експерименти охоплюють практично всі провідні

кінематографії світу.

Яскрава сторінка в історії кіномистецтва 20-х років пов язана з кінематографом радянського періоду, зокрема з творчістю Л. В. Кулешова (1899–1970) – «Надзвичайні пригоди містера Веста в країні більшовиків», «Промінь смерті» тощо, – який, спираючись на власну «теорію натурщика», створив Першу школу кіно¬актора (О. Хохлова, Б. Барнет, В. Пудовкін, С. Комаров та ін.);

Дзиґи Вертова (1896–1954) – видатного документаліста, фунда¬тора публіцистичного кінематографа («Шоста частина світу», «Симфонія Донбасу»), та групи ФЕКС (фабрика ексцентричного актора), що була організована Г. М. Козінцевим та Л. 3. Трау¬бергом, які у своїх художніх експериментах спиралися на принципи ексцентризму («Шинель», «СВД», «Новий Вавилон»).

Проте всесвітня слава кінематографа радянського періоду 20-х років XX ст безперечно, була пов'язана з іменами його класиків – С. М. Ейзенштейна (1898–1948), В. І. Пудовкіна (1893–1953) та нашого великого співвітчизника О. П. Довженка.

Творчий доробок С. М. Ейзенштейна був представлений не тільки його фільмами «Страйк», «Панцерник «Потьомкін»», «Жовтень», що сприяли збагаченню кіномови і кінообразності у кіно¬мистецтві взагалі, а й вагомими теоретичними розробками у галузі «інтелектуального кіно», проблем монтажу тощо.

Картини В. І. Пудовкіна «Мати», «Кінець Санкт-Петер¬бурга». «Нащадок Чингісхана» зробили вагомий внесок у розвиток образної природи кінематографа, сприяли збагаченню його монтаж¬ної специфіки.

Західний авангард 20-х років яскраво репрезентований у фран¬цузькому кіномистецтві, зокрема у фільмах Р. Клера (1890– 1981) – «Париж заснув». «Антракт»; А. Ганса (1889–198'!) – «Колесо», «Наполеон»; у сюрреалістичних стрічках Л. Беунюеля (-[900_1983) – «Андалузький пес», «Золотий вік» та у кіне¬матографі Німеччини, х,надрах якого виник напрям, що отримав назву кіноекспресіонізму. Його яскравими представниками були Р. Віне (1881–1938) – режисер фільму«Каб!нет доктора Калігарі», що

вважається маніфестом цього напряму, Ф. Ланг (1890–1976) – «Нібелунги», «Втомлена смерть»: Ф. Мурнау (1889–1931) –

«Носферату», «Остання людина».

Теоретичною основою західного авангарду стала психоаналітич¬на концепція 3. Фрейда, головним завданням якої було проникнен-

236

ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (1894–1956)–

український кінорежисер, письменник, художник, фундатор кіномис¬тецтва України. Специфічною особливістю творчості О. П. Довжен¬ка є рух від міфологічних структур давньослов'янського світогляду до «соціального замовлення» і соціальної міфотворчості, що визначив особливість періодизації спадщини режисера. Перший період – це етап учнівства в творчості О. Довженка, який по-•в'язаний з картинами «Ягідка кохання». «Вася-реформатор» та «Сум¬ка дипкур'єра».

Другий період – розквіт таланту митця – зумовив створення «сло¬в'янської трилогії» О. Довженка: «Звенигора», «Арсенал». «Земля», що свідчила про міфопоетичне бачення режисера, яке знайшло своє відображення в образній побудові цих стрічок і мало значний вплив на подальший розвиток світового кінематографа. Фільм «Іван» виконав функцію «пластичного мосту» до третього пе¬ріоду у творчості О. П. Довженка – періоду «двох сталінських де¬кад», наслідком якого стали фільми «Аероград», «ІЦорс», «Мічурін». У творчості режисера органічно поєдналися давньослов'янські міфоло¬гічні уявлення, специфіка української національної самосвідомості та філософське осмислення загальнолюдських смисложиттєвих проблем, що і зумовило введення персонали О. П. Довженка у європейський культурний контекст.