Особливості здійснення операцій з інструментами ринку цінних паперів
Вступ.
Ринок цінних паперів є багатосистемною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення до ринкових відносин.
В Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії свого становлення. З січня 1992 року працює Українська фондова біржа (УФБ) з Центральним депозитарієм цінних паперів, мережею філій та брокерських контор по всій територій України. З грудня 1993 року на біржі введена в дію система електронного обліку цінних паперів, яка не виключає можливості котирування матеріалізованих цінних паперів. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, торговців цінними паперами, інвестиційних фондів і компаній. Збільшується число емітентів, які зареєстрували випуск своїх цінних паперів у Міністерстві фінансів України, невпинно зростає загальний обсяг їх емісій.
В квітні 1994 року Кабінет міністрів України затвердив “Концепцію функціонування і розвитку фондового ринку в Україні”. Указом Президента України від 25 травня 1994 року “ Про електронний обіг цінних паперів і Національний депозитарій” законодавчо закріплене переміщення фінансових активів у дематеріалізованій формі та створення всеукраїнського Національного депозитарію на базі Центрального депозитарію цінних паперів УФБ.
В той жа час розвиток національного фондового ринку стримується рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів.
З іншого боку вихід України з кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливе без розвиненого ринку цінних паперів.
Розділ 1. Цінні папери та операції з ними.
До купівлі-продажу на фондовій біржі, позабіржовому ринку допускаються лише ті цінні папери, які визначено в чинному законодавстві.
Цінні папери, що котируються на Українській фондовій біржі, розподіляються на три групи.
До першої групи входять цінні папери емітентів з високим економічним потенціалом, високорентабельних і фінансово стійких компаній. При цьому емітент відповідає зо достовірність повідомленої ним економічної та юридичної інформації.
До другої групи належать цінні папери емітентів, економічне становище яких оцінюється як достатнє для допуску до офіційного котирування. У цьому разі емітент може обмежитися мінімальним обсягом інформації, яку необхідно подати на фондовий ринок.
Третю групу становлять цінні папери. Які не були прийняті обо емітенти яких не вимагали офіційного котирування. При цьому УФБ не несе відповідальності за достовірність інформації про такі цінні папери.
Така система котирування дає змогу гарантувати повну безпеку інвесторів, прозорість ринку цінних паперів, ефектовно зіставляти попит і пропонування, чітко здійснювати кліринговий процес.
До котирування і обліку (зберігання) в Центральному депозитарії приймаються фізичні цінні папери, іменні та на пред’явника, а також папери у дематеріалізованій формі на пред’явника. На перехідний період зберігається і матеріалізована форма обігу цінних паперів.
Система електоронного обігу цінних паперів має ряд суттєвих переваг: повна безпека їх зберігання, скорочення темпів розрахунків, можливість впровадження стандартних бухгалтерських процедур. Вона дає змогу без додаткових матеріальних витрат здійснювати будь-які операції з цінними паперами: нові емісії, збільшення номіналу, об’єднання цінних паперів при злитті акціонерних товариств, дроблення акцій, їх асиміляцію тощо. Головні характеристики системи — надійність, дешевизна, швидкість випуску та обіг цінних паперів.