Ринок цінних паперів

І все ж, незважаючи на всі нестачі вітчизняної практики в області держпаперів (що є в принципі основною діяльністю НБУ в ім'я держави), перспективи цього ринку величезні. Інтерес до них з боку інвесторів (не тільки банків) величезний. Важливість покриття дефіциту бюджету неемісійним шляхом також незаперечна. Мабуть, найбільшим прихильником держпаперів з боку держави буде НБУ. Адже одна справа займатися їх розміщенням, отримуючи від цього проценти, і зовсім інше - надавати уряду безповоротні кредити.

Загальний обсяг емісії ЦП в Україні у 1993р. Становив 11 млн.грн.,у 1994 – 286,3 млн. грн., в 1995 – 749 млн. грн., в 1996 – 4727,9 млн. грн. А в цілому за 1993–1996 рр. Було емітовано ЦП на суму 5774,2 млн. грн.

Загальна вартість цінних паперів в Україні на початок 1996 р. становила 1994,57 млн. грн., а на початок 1997 р.–5103,861 млн. грн. Таким чином, лише за минулий рік загальна вартість ЦП в Україні зросла в 2,6 раза.

Валова виручка від випуску держоблігацій в 1995 році прогнозувалася в районі 250 млн. грн., а чиста – 170 млн. грн. На 1994 рік валова виручка становила 10 млн. 113 тис. грн., які необхідно було погасити 29 грудня 1995 року. НБУ, розуміючи, що розмістити таку суму навіть для нього – неабияка задача, доводиться викладати чергові козирі.

По-перше, повним ходом велася робота по створенню спеціального депозитарія НБУ для роботи з держпаперами. Велася не ким-небудь, а фахівцями з Федеральної Резервної Системи США. Надалі аналогічні депозитарії були створені і в комерційних банках. Кошти для цього виділили США . По-друге, після її створення в обіг вишли, нарешті, більш " короткі" облігації з терміном погашення 3 і 6 місяців. Приблизно з 250 млн. грн. на частку девятимісячних доведеться біля 80 млн. грн., шестимісячних - 90 млн. грн., залишок складуть тримісячні облігації. Розміщення буде проводиться по схемі: "три тижні - торги, четверта - погашення". Частина коштів від останнього аукціону буде резервуватися Нацбанком для погашення попередніх траншей у разі відсутності грошей у Мінфіну. По-третє, після створення депозитарія , нарешті, запрацював повторний ринок. Почалась ця робота намічений у вересні-жовтні 1995 р. Сьогодні ведеться робота по наданню податкових пільг при роботі з облігаціями на повторному ринку. (Поки Мінюстиція відмовила в цьому).

Будуть вирішені неясності в питаннях сплати держмита - чи повинен сплачувати його учасник аукціону по первинному розміщенню держпаперів. (Відповідь Віталія Мігашка на це питання була проста - "НБУ держмита не платить".) Схоже, близькі до здійснення надії банкірів на те, що держоблігації можуть враховуватися як обов'язкові резерви в Нацбанку. Принаймні, сьогодні коефіцієнт ризику по них знижений з 0,5 до 0,2.

Якщо всі перераховані вище заходи НБУ вдасться впровадити в життя, то це істотно полегшить йому роботу на ринку цінних паперів. Однак, цим далеко не вдасться вичерпати проблеми, які виникають практично кожний раз, коли НБУ намагається впливати на поліпшення економіки України за допомогою ринку цінних паперів або, гірше того , не намагається. Все це виникає, з одного боку, через некомпетентність в цих питаннях фахівців з НБУ, а з іншого боку, і це головне – через їх небажання використати ринок цінних паперів в Україні в повній мірі на благо народу.

§3. Перспективи становлення і розвитку РЦП в Україні

Н

а початок 1996 року ринок цінних паперів в Україні мав вже чотирирічну історію. Звичайно, в історичному аспекті термін досить короткий, але за основними характеристиками ( як кількісним, так і якісним) український фондовий ринок в основному сформувався. Причому створювався він буквально на пустому місці, оскільки обіг облігацій внутрішньої позики колишнього СРСР, за які, до речі, правонаступники СРСР, в тому числі і Україна так до кінця і не розрахувалися, ринком цінних паперів в повному розумінні цього слова назвати ніяк не можна.Серцем, ядром національного ринку цінних паперів з самого початку його формування була і сьогодні залишається Українська фондова біржа, заснована і зареєстрована Кабінетом Міністрів України восени 1991 року. За ці роки біржа сформувала поширену мережу регіональних центрів, філіалів і брокерських контор, які функціонують у всіх областях України. При біржі створений Центральний депозитарій цінних паперів і введена в дію система їх електронного обігу. Все більший розмах набирають біржові торги акціями, облігаціями, векселями, похідними від цінних паперів – опціонами і ф'ючерсами.

2 серпня 1995 року Українську фондову біржу відвідав Президент України Л.Д. Кучма, який дав високу оцінку діяльності біржі, її технічній оснащеності і кадровому потенціалу, можливостям УФБ в реформуванні економіки, проведенні приватизації в нашій країні. Президент України висловив думку, що Українській фондовій біржі потрібно надати статус національної.