Технічний аналіз та його світові критерії
Інший аспект проблеми, суто утилітарний, пов’язаний з тим, що проекти різного масштабу фінансують не одні й ті самі інвестори, а це означає, що, готуючи інвестиційний проект, треба хоча б приблизно уявляти, з вимогами якого інвестора доведеться мати справу. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку не розглядає проекти, у яких розмір його інвестицій менший двох мільйонів доларів США. А якщо зважити, що він звичайно фінансує не більше 30 % вартості проекту, то ясно, що загальний масштаб проекту має бути не менш як 6—7 мільйонів доларів.
Традиційно під час аналізу масштабу проекту розглядаються такі проблеми:
•Технологічна оптимальність. Технологія та організація будь-якого виробництва має властивість створювати максимальний ефект за певного масштабу виробництва, тобто масштаб виробництва, нижчий чи вищий певного рівня, пов’язаний зі зниженням рентабельності.
•Фізичні та інші обмеження. Дуже часто є фізичні обмеження на масштаб виробництва (наприклад, кількість доступної сировини) або обмеження ринку (недостатність платоспроможного попиту на доступному ринку збуту). Українська нафтопереробна промисловість у цьому плані є яскравим прикладом неадекватності масштабу виробництва, оскільки тепер вона не має ні сировини, ні платоспроможного споживача для завантаження своїх потужностей.
•Технологічний ризик. Окрім політичного й економічного ризиків, про котрі ми вже згадували як про особливо виразну рису сучасної української дійсності, існує й ризик, притаманний будь-якому проекту, пов’язаному з новою технологією. Нові, недостатньо відпрацьовані на практиці технології надто ризиковано застосовувати в проектах великого масштабу. Як правило, новизна технології та масштаб проекту обернено пропорційні.
•Екологія та безпека. Масштаб проекту тісно пов’язаний із проблемами техногенного навантаження на довкілля та гарантування безпеки, наприклад, санітарно-гігієнічної чистоти виробництва. Наші велетенські м’ясокомбінати, приміром, викликають негативні емоції в західних інвесторів саме через складність забез¬печення санітарних норм на величезному виробництві, де одночас¬но забивають худобу, розбирають туші й виготовляють ковбаси.
Підсумовуючи проблематику, пов’язану з масштабом проекту, зведемо її до таких пунктів:
•Ринок збуту та його вплив на вибір обсягу виробництва.
•Залежність капітальних і поточних витрат від обсягу виробництва.
•Екологічні, санітарні та інші подібні обмеження на масштаби виробництва.
•Фізичні обмеження на масштаби виробництва (обсяг доступ¬ної сировини, енергоносіїв, води та інших ресурсів).
•Ризик створення великомасштабного виробництва у зв’язку з новизною технології.
•Можливості розширення виробництва в майбутньому.
ТехнологіяОбґрунтування вибору технології має показати, чому віддано перевагу саме їй, а не будь-якій іншій, тобто треба продемонструвати альтернативність технологічних рішень і невипадковість вибору саме такого варіанта. За підготовки проекту, розрахованого на залучення іноземних інвестицій, вважається доцільним робити обґрунтування вибору технології за допомогою західних експертів. В окремих випадках українським інженерам бракує кругозору для аргументованого вибору сучасної технології. Це не означає, що вітчизняні інженери є некваліфікованими. Просто тривала праця поза світовим ринком об’єктивно спричинила те, що вони не мають доступу до сучасної технічної інформації
Вибираючи технологію, слід зважати на специфічні особливос¬ті економічної ситуації в Україні. Величезна диспропорція у вартості сировини та обладнання, з одного боку, і робочої сили, з іншого, що виникла в 1992—1994 рр., робить явно неефективними капіталомісткі технології, розраховані на широке застосування механізації та автоматизації. Тому в багатьох проектах слід, попри національну гордість, обирати явно застарілі технології, якщо ми хочемо, щоб проект мав шанс на високу ефективність.