Види та організація угод на фондовому ринку
Інша причина - спекуляція. Хеджером можна стати лише тоді, коли, як правило, маєш справу із спекулянтом. Можливості для хеджування і спекуляції строкова угода надає завдяки тому, що момент виконання такого виду угод і момент їх укладення розділені значним (багатомісячним) проміжком часу, протягом якого ціна предмета угоди (цінних паперів), як правило, істотно змінюється -з тими чи іншими наслідками для учасників угоди.
Розглянемо суть строкових угод на цифрових прикладах. Припустимо, що сторони строкової угоди визначили ціну виконання на рівні 500 грн. за одну акцію, а термін її закінчення становить три місяці. Це означає, що через три місяці незалежно від ринкової ціни, яка складеться на цей момент, продавець обов'язково повинен буде продати покупцеві акції за 500 грн., а покупець повинен обов'язково купити їх за цією ж ціною. Якщо до моменту закінчення угоди ринкова (оптова) ціна становитиме, наприклад, 700 грн., то покупець отримає прибуток: заплативши продавцеві 500 грн., він продасть її на ринку за 700 грн. Різниця в розмірі 200 грн. складе його прибуток. Якщо ж ринкова ціна знизиться до 400 грн., то покупець понесе втрати: він переплатить на кожній акції 100 грн., оскільки заплатить продавцеві 500 грн., в той час як на ринку він купив би ці акції за 400 грн.
Повернемося тепер до продавця акцій. Його результати будуть завжди протилежні результатам покупця: якою мірою один з них виграє, такою ж інший програє. При ринковій ціні 700 грн. продавець несе втрати в розмірі 700 - 500 = 200 грн., а при ринковій ціні 400 грн. виграш в розмірі 500 - 400 = 100 грн. При цьому втрати продавця можуть мати одну з двох форм - залежно від того, чи мав він на руках в момент укладення угоди акції, а також чи має він можливість купити на ринку акції цього ж емітента. Якщо він мав на руках акції, то його втрати виразяться у формі упущеного прибутку: адже якби він не уклав цю угоду, то зміг би продати свої папери на ринку 700 грн. за акцію, а не продавати покупцеві по угоді за 500 грн. Упущений прибуток у цьому випадку становить 200 грн. Якщо ж продавець в момент укладення угоди не мав на руках акцій, то він змушений буде купити їх на ринку по 700 грн. за акцію і продати їх покупцеві за угодою за 500 грн. У такому випадку він зафіксує ту ж суму (200 грн.), але вже у формі реального збитку. При ринковій ціні 400 грн. продавець також буде мати дві форми виграшу. Якщо він на момент укладення угоди не мав акцій на руках, то на момент виконання угоди він купує на ринку акції за 400 грн. і продає їх покупцеві за угодою за 500 грн., маючи при цьому явний прибуток в розмірі: 500 - 400 = 100 грн. Якщо продавець на момент укладення угоди мав акції і при цьому має можливість (гроші і пропозиція на ринку) купити такі ж акції на ринку, то він буде мати такий же прибуток: 500 - 400 =100 грн. Якщо ж він мав акції, але при цьому на момент закінчення операції не має можливості купити на ринку такі ж акції, то в цьому випадку його виграш виразиться у формі відверненого збитку: адже якби не угода, то йому довелося б продати на ринку акції за 400 грн., але завдяки угоді він продав їх покупцеві за угодою за колишньою ціною - 500 грн. за акцію.Цифри наведеного прикладу торкалися твердої угоди (у вигляді форвардного або ф'ючерсного контракту), коли кожна сторона повинна обов'язково виконати умови угоди. Але до складу строкових угод належать не тільки тверді угоди, але й умовні угоди (у вигляді опціонних контрактів), коли однією з сторін надається право виконати або не виконати операцію контракт. За це право його власник сплачує іншій стороні премію, тобто купує право вибору -виконувати угоду чи відмовитися від неї.
Зазначимо, що існує два типи опціону: опціон кол і опціон пут. Придбаваючи опціон кол, покупець придбаває право купити у продавця опціону вказаний в контракті актив (цінні папери) у встановлені терміни за ціною виконання, або ж відмовитися від цієї купівлі. Придбаваючи опціон пут, покупець придбаває право продати продавцеві опціону вказаний в контракті актив або ж відмовитися від цього продажу (схема 14.). Розглянемо на прикладі схему строкової угоди по типу опціон кол.
Припустимо, що ціна виконання визначена стороною в розмірі 500 грн. за акцію. Продавець акції виписує опціон і продає його покупцеві за премію в розмірі 150 грн. Такі умови контракту. Розглянемо два випадки, коли ціна знижується і коли підвищується.
При зниженні ціни покупець відмовляється від виконання опціону кол, оскільки на ринку він зможе купити акції, наприклад, за 400 грн., що на 100 грн. дешевше за ціну виконання контракту. Покупець понесе втрати, рівні сплаченій премії, тобто 150 грн. Якби він все-таки виконав опціон і купив акції за 500 грн., то загальна сума втрат становила б 250 грн. Слід зазначити, що сплачена покупцем премія за опціон йому ні при якому його вирішенні стосовно угоди продавцем опціону не повертається. Тому продавець опціону при зниженні ціни і відмові покупця виконати опціон має прибуток у вигляді сплаченої йому премії в розмірі 150 грн.
Чистий прибуток покупця опціону і такі ж втрати продавця будуть мати місце, коли ринкова ціна буде вищою за величину, яка являє собою суму ціни виконання і премії, тобто 650 грн.
Слід звернути увагу на інтервал, що знаходиться в межах 500 -650 грн. Коли ринкова ціна акції знаходиться в межах інтервалу, то покупцеві є сенс виконати опціон, оскільки це дозволить йому зменшити свої втрати, які виникли внаслідок сплати премії: -150 + (540 - 500) = -110, тобто при ринковій ціні 540 грн. втрати покупця зменшаться на 40 грн. На таку ж суму зменшується прибуток продавця опціону: 150 - 40 = 110 грн.