Методи оцінювання ризиків на ринку цінних паперів

Для акцій, у яких значення «бета» додатне, збільшення ринкової дохідності призводить до зростання дохідності цінних паперів. На жаль, зменшення ринкової дохідності зумовлює протилежну ситуацію. І в цьому полягає ризик. У попередньому прикладі, якщо очікується падіння ринкової дохід¬ності на 10 %, то за акціями з «бетою» 1,5 очікується зменшення дохідності на 15 %. Оскільки фактор для цих акцій більший 1, то вони сильніше реагують, ніж ринок, маючи 15-процентне зниження своєї дохідності порівняно з 10-про¬центним зменшенням дохідності ринкового портфеля. Акції, «бета» яких менший 1, звичайно, не будуть такими чутливими до змін ринкової дохідності. Відповідно, вони вважаються менш ризикованими.

Для того щоб формалізовано пов’язати поняття ризику й дохідності з фактором «бета», використовують модель оцінки капітальних активів (МОКА), розроблену американськими економістами У. Шарпом і Дж. Лінтером усередині 60-х років.

Фактор «бета» як показник недиверсифікованого ризику використовується в моделі для визначення очікуваної норми дохідності інвестицій відповідно до рівняння:

,

де очікувана дохідність — це дохідність інвестицій за даного рівня ризику, який вимірюється за допомогою фактора «бета»;

ринкова дохідність — середня дохідність усіх цінних паперів;

дохідність безризикових активів — це дохідність, яку можна отримати на вільні від ризику інвестиції.

Потрібно зазначити, що очікувана дохідність зростає зі збільшенням фактора «бета».

Графічне відображення моделі оцінки капітальних активів називається кривою ринку цінних паперів (Cecurity Market Line — SML). Ця крива показує очікувану дохідність, яку бажав би отримати інвестор на ринку цінних паперів для кожного рівня недиверсифікованого ризику.Модель можна побудувати, просто обчисливши очікувану дохідність для різних значень фактора «бета», залишаючи постійними ставку дохідності безризикових активів і ринкову дохідність. Наприклад, за ставки дохідності безризикових активів, що дорівнює 6 %, і ринкової дохідності в 10 % очікувана буде дорівнювати 11 %, якщо фактор «бета» дорівнює 1,25. Якщо збільшити його до 2, то дохідність становитиме 14 %. Аналогічно можна знайти її для різних значень «бета» та закінчити наступними комбінаціями ризику й очікуваної дохідності.

Наносячи ці величини на графік, можна отримати пряму лінію, яка показує, що зі збільшенням очікуваної дохідності ризик зростає (рис. 11.7).

Рис. 11.7. Лінія ринку цінних паперів (SML)

Лінія ринку цінних паперів ясно показує компроміс між ризиком і дохідністю. Якщо фактор «бета» 0, очікувана дохідність дорівнює ставці дохідності безризикових активів 6 %; якщо він дорівнює 1, — ринковій дохідності 10 %. За цих значень очікувана дохідність інвестицій, для яких «бета» дорівнює 1,25, становить 1 %.

Література

1. Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. — М.: Дело, 1999. — 1008 с.

2. Гусева И. А. Практикум по рынку ценных бумаг. — М.: Юристъ, 2000. — 320 с.

3. Едронова В. Н., Мизиковский Е. А. Учет и анализ финансовых активов: акции, облигации, векселя. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 272 с.

4. Инвестиционно-финансовый портфель. Книга инвестиционного менеджера. Книга финансового посредника / Отв. ред. Ю. Б. Рубин, В. И. Сол¬даткин. — М., 1993.

5. Капитоненко В. В. Инвестиции и хеджирование: Учеб.-практ. пособие для вузов. — М.: ПРИОР, 2001. — 240 с.