Особливості ціноутворення в інвестиційній сфері
Розрізняють кілька видів договірних цін:
—тверді (остаточні) на весь обсяг будівництва; вони враховують майбутнє коливання цін і не коригуються стосовно фактич¬ного рівня інфляції. Як правило, такі ціни встановлюються для об’єктів зі строком будівництва не більше року;
—динамічні (відкриті), які мають, як правило, незмінну частину витрат (базисну кошторисну вартість). Ця частка коригується в процесі будівництва відповідно до фактичного рівня інфляції.
Ціна, або кошторисна вартість (Ц), визначається за формулою:
,
де КВ — кошторисна собівартість будівельно-монтажних робіт (сума прямих і накладних витрат);НП — норматив планових нагромаджень (нормативний прибуток).
Необхідні прямі витрати визначаються нормами витрат матеріалів, конструкцій і деталей, праці, нормами використання будівельних машин і механізмів.
Крім того, за визначення кошторисної вартості слід ураховувати витрати, пов’язані з обслуговуванням процесу будівельного виробництва, забезпеченням його обіговими коштами. Для цього використовують норми й нормативи, що затверджуються постановами Кабінету Міністрів України: норми амортизаційних відрахувань по будівельних машинах та механізмах; накладних, заготівельно-складських витрат; націнок постачально-збутових орга¬нізацій; норматив планових нагромаджень.
Прямі витрати (ПВ) обчислюються за формулою:
,
де ОРі — кількість (обсяг) окремих видів робіт або конструктивних елементів в одиницях вимірювань, які відповідають затвердженим розцінкам;
ЕРі — одинична розцінка і-тої роботи;
ОКі — обсяг конструктивних елементів відповідних видів робіт, вартість матеріалів яких не включено в одиничну розцінку;
Ні, Ці — відповідно норма витрат і кошторисна ціна матеріалів, конструктивних елементів, які не враховано в одиничних розцінках.
У складі кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт прямі витрати становлять у середньому 75—80 %. Їхня частка коливається залежно від галузі господарства, а в житловому будівництві — залежно від областей, міст, зон будівництва та видів будинків. Середня структура елементів прямих витрат уточнюється для кожного об’єкта в базисних кошторисних цінах 1997 р.
Граничні базисні ціни на матеріали, вироби та конструкції (франко-станція відправлення) визначається згідно з державною кошторисною базою 1997 р. До граничних цін додається вартість транспортних і заготівельно-складських витрат.
Накладні витрати, на відміну від прямих, не пов’язані безпосередньо з технологічним процесом будівельного виробництва, а призначені для його обслуговування — організації, управління, інженерної підготовки, здачі в експлуатацію та забезпечення інших умов.
Накладні витрати розподіляються на чотири групи.
1.Адміністративно-господарські витрати: