РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Акціонерами фондової біржі в нашій країні можуть стати як підприємці, великі банки, так і будь-який громадянин, що вклав свої заощадження в акції.
Фондова біржа України засновується на неприбуткових основах і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів в гроші без фінансових втрат для власника, стабільності ринку, широкої гласності і довір'я. Це дозволить їй виконувати роль залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподілу капіталів між різними галузями і підприємствами; централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різних верств населення, створення умов для розвитку в країні підприємницької діяльності.
Організацію українського ринку цінних паперів і створення необхідних умов для його функціонування прийняла на себе Українська фондова біржа (УФБ). Серед її акціонерів (усього їх біля 30) такі великі республіканські банки, як Укрінбанк, Агропромбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк "Україна", Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Ужгороді, Криму.
Виходячи з важливості регулюючої ролі фондової біржі в економічному житті країни встановлено, що вона є суб'єктом особливої державної реєстрації. Її реєструє Кабінет Міністрів України, тоді як товарну - виконком місцевої Ради (як і всіх суб'єктів підприємницької діяльності на загальних основах). Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що міністерство Фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі і що мають право брати участь в роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах з розвиненою економікою. Наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами. Уряд збирається йти на визнання правоприємства відносно цінних паперів і здійснювати компенсацію втрат від їх знецінення.
Закон передбачає також особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Одною з них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається 10 членів і протягом 6 місяців в її склад не будуть прийняті нові члени. Таким чином законодавець намагається не допустити виникнення монополістів в сфері фондового ринку.
На УФБ відповідно до чинного законодавства можуть випускатися і знаходитися в обізі як державні, так і недержавні цінні папери, укладатися касові угоди і угоди на терміни.
Перші торги на УФБ сталися 6 лютого 1992 р. На даний час, крім основної біржі, функціонують 25 її філіалів по всій Україні. 13 грудня 1993 р. відбулися перші електронні торги.Практика функціонування фондового ринку показує, що ринок недержавних цінних паперів розвивається більш високими темпами. На 1 липня 1993 р. в Україні були зареєстровані 218 недержавних емітентів, якими було випущено цінних паперів на загальну суму 41,1 млрд. крб. Більшість цих цінних паперів - акції. Їх випущено на суму 40,9 млрд. крб., а облігацій - тільки на 2,2 млрд. крб. В цей же час помітна тенденція зростання обсягів угод по реалізації кредитних ресурсів в порівнянні з продажем акцій і інших цінних паперів. На біржі проводяться і такі операції, як реалізація експортних квот, валютні торги і т.д. Це говорить про те, що біржа знаходиться на "голодному пайку" (в країні не створений ринок цінних паперів на первинному рівні), немає товару фондової біржі - цінних паперів, а жити всім, хто там працює, треба.
Управління біржею
Загальне керівництво діяльністю біржі здійснює рада директорів. У своїй діяльності вона керується статутом біржі, в якому визначаються порядок управління біржею, склад її членів, умови їх прийому, порядок освіти і функції біржових органів.
Для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом рада призначає президента і віце-президента. Крім того, нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комітети, утворені її членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп'ютери), біржових індексах, опціонах.
Комітет по прийому членів розглядає заявки на прийняття в члени біржі. Комітет по арбітражу заслуховує, дозсліджує і регулює спори, виникаючі між членами біржі, а також членами і їх клієнтами. Число і склад комітетів міняються від біржі до біржі, але ряд з них обов'язковий. Це комітет або комісія з лістингу, котрі розглядають заявки на включення акцій в біржовий список; комітет по процедурах торгового залу, який спільно з адміністрацією визначає режим торгівлі (торгові сесії) і стежить за дотриманням інструкцій по діяльності в торговому залі, а також в інших випадках.