Основні характеристики фондового ринку, типи фінансових посередників,акції та їх види, векселі
У більшості країн світу основним документом, який регулює век-сельний обіг, є Уніфіковані правила про переказний і простий век¬сель, затверджені Женевською конвенцією в 1930 р.
В Україні вперше було дозволено застосовувати векселі в розра¬хунках Законом України "Про підприємства в Україні". Ст. 24.5 цього Закону передбачалось, що підприємство може постачати про¬дукцію, виконувати роботи та послуги в кредит, використовуючи для цього векселі. В 1992 р. Україна фактично приєдналась до рішень Женевської конференції, затвердивши відповідно до постанови Ка¬бінету Міністрів і Національного банку України Положення про пере¬казний і простий вексель від 10 вересня 1992 р. № 528. Новим кро¬ком у розвитку вексельного обігу стало затвердження Національним банком України в 1993 р. Порядку здійснення банками операцій з векселями. В-ньому було встановлено порядок надання вексельних кредитів та здійснення банками комісійних операцій з векселями.
З метою забезпечення умов для подолання платіжної кризи, підви-щення майнової відповідальності підприємств за несвоєчасне вико¬нання платіжних зобов'язань 14 вересня 1994 р. був виданий Указ Президента України "Про випуск та обіг векселів для покриття взаєм¬ної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України".
Протягом 1996р. провадилось оформлення простроченої забор-гованості векселями відповідно до постанов № 379 від 31 травня 1995 р. та № 960 від 1 грудня 1995 р. "Про проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України і оформлення заборгованості векселями". Відповідно до постанов про¬водився залік взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України всіх форм власності станом на 1 червня 1995 р. та 5 грудня 1995 р. з оформленням в установленому порядку непо¬гашеної за заліком заборгованості векселями на користь кредиторів із терміном платежу не більш як 90 днів від складання кожного векселя з можливістю здійснення дисконту за цими векселями.Підприємства, організації та установи незалежно від форми влас¬ності, які є постачальниками товарів (робіт, послуг), здійснюють оформ¬лення платіжних вимог за прострочену заборгованість за платежами товарного характеру до всіх суб'єктів підприємницької діяльності, а також до організацій та установ, які не займаються підприємниць¬кою діяльністю. До заліку також подаються платіжні вимоги по заборгованості за простроченим банківським кредитом та несплаченими процентами по них.
Наказом Міністерства фінансів України від 13 лютого 1996 р. № 26 було затверджене Положення про порядок видачі, обліку, по¬гашення та відстрочення оплати векселя, що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальниць¬кою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, згідно з яким суб'єкти підприємницької діяльності видають простий вексель у сплату ввізного (вивізного) мита, податків і зборів, що справляються при ввезенні, вивезенні давальницької сировини. Векселедержателем виступає державна податкова адміністрація за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності, яка веде облік векселя у спе¬ціальному журналі. Після проведення відповідних експортно-імпорт¬них операцій вексель погашається податковою адміністрацією. В разі непогашення векселя векселедавець зобов'язаний його оплатити. У деяких випадках податкова адміністрація може давати дозвіл на відстрочення оплати векселя терміном до 90 днів, який може понов¬люватись. Проте загальний термін відстрочення не може перевищу¬вати 270 днів.
Постановою Кабінету міністрів України 27 червня 1996 р. № 689 був затверджений Порядок застосування векселів Державного каз¬начейства. Векселедавцем та платником за казначейськими вексе¬лями виступає Головне управління Державного казначейства. Це век¬селі на пред'явника з терміном платежу не більше року. Вони ма¬ють видаватись у рахунок фінансування витрат державного бюдже¬ту, за винятком видатків на оплату праці та інших грошових виплат населенню, за згодою відповідного одержувача коштів з бюджету.
Держателі казначейських векселів можуть використовувати ос¬танні для застави, погашення кредиторської заборгованості за зго¬дою кредиторів, продажу юридичним особам — резидентам Украї¬ни, зарахування у сплату податків у будь-який момент до настання тер¬міну платежу по казначейському векселю. Вони мають бути пред'яв¬лені до погашення на зарахування сплати податків у Головне управ¬ління державного казначейства перерахуванням на рахунок пред'яв¬ників казначейських векселів грошових коштів у розмірі відповідних вексельних сум або зарахуванням їх у сплату держателями векселів податків до державного бюджету. Казначейські векселі, не пред'яв¬лені вчасно до сплати, втрачають силу й оплаті не підлягають.
Серед усіх спроб погашення заборгованостей векселями найуспіш-нішою можна вважати спробу в енергетичній галузі в першій поло¬вині 1997 р., коли були емітовані векселі Національного диспетчер¬ського центру енергетики (НДЦЕ). В цьому ж році були емітовані перші банківські векселі. Ними стали векселі банку "Україна".