Обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів

Разом із бажанням застосувати норми загального законодавства щодо вирішення суто технологічних проблем обігу цінних паперів досить тривалий час існувала проблема реєстрації цінних паперів як фінансових інструментів. Наприклад, у процесі реєстрації емісії простих і привілейованих акцій акціонерного товариства всі ці фінансові інструменти реєструвалися під одним державним номером (аналогія - центральний банк країни виготовляє долари, марки, фунти під назвою ліра!!!). Або кожна нова емісія простих акції акціонерного товариства реєструвалася під різними державними номерами (аналогія - в магазині за товар необхідно сплатити 2 купюри по 20 грн. випуску 1994 року та 3 купюри по 20грн. випуску 1996 року!!!).

Тільки після прийняття Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” і визначення в ньому поняття випуск цінного паперу ця проблема нарешті була вирішена (випуск цінних паперів - зареєстрована у встановленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права). Поняття “випуску цінного паперу” дозволило визначити цінні папери як сукупність фінансових інструментів, які надають однакові права (мова йде про зобов’язання емітента цінного паперу перед їх власником). До таких цінних паперів відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” можна віднести:

•акції;

•облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

•облігації підприємств;

•казначейські зобов'язання;

•ощадні сертифікати.

Визначення випуску цінних паперів мало досить важливий вплив на формування ринку цінних паперів в Україні. Справа полягала в формуванні оптимального підходу до цінних паперів як до фінансових інструментів. Стосовно цінних паперів досить тривалий час ця проста ідея не знаходила свого відображення в законодавчих і нормативних документах. Коли мова іде про грошові кошти все зрозуміло: кожна валюта враховується окремо за своїм кодом валюти. В разі існування крос - курсу однієї валюти в іншу можливо перерахування всіх видів валют до однієї, наприклад, гривні. Стосовно обліку цінних паперів має застосовуватися та ж сама ідея – цінні папери різних випусків обліковуються окремо за своїми ISIN кодами (відповідно до Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” та стандарту ДСТУ 3705-98 (ISO 6166) призначення міжнародного ідентифікаційного коду цінних паперів - ISIN кодів здійснює Національний депозитарій України). Але на відміну від грошових коштів стосовно цінних паперів не може існувати “крос - курсу”. В разі потреби, власник одного цінного паперу може обміняти цей папір на інший , або продати один та придбати інший.

Також існують фінансові інструменти (за українським законодавством - цінні папери) для яких неможливо застосовувати поняття “випуск цінного паперу”. До таких фінансових інструментів в українському законодавстві можна віднести вексель (із погляду Женевської конвенції - promissory note, bills of exchange) або в російському законодавстві - чек, банківську ощадну книжку на пред'явника, коносамент (у російському законодавстві замість поняття “випуск цінних паперів” використовується поняття “эмисионная ценная бумага”). Неможливість застосовувати поняття “випуск цінного паперу” до таких фінансових інструментів є однією з причин, яка обмежує можливість їх обслуговування в Національній депозитарній системі України і опосередковано накладає обмеження на обслуговування цих фінансових інструментів у організаторів торгівлі цінними паперами. Доречно додати, що в країнах із розвинутим ринком цінних паперів такі фінансові інструменти у організаторів торгівлі цінними паперами не обслуговуються. Обумовлено це не тільки їх правовими особливостями, але і неможливістю визначення котирувальної ціни на такі фінансові інструменти.

Ще більше проблем із визначенням похідних цінних паперів - деривативів, які представляють собою елемент зобов’язального права – договір, контракт тощо. В багатьох країнах похідні цінні папери знаходяться в обігу, але суто правові питання щодо обігу цих фінансових інструментів в Україні ще не врегульовані.

Досить важко надати правове визначення цінного паперу, випущеного в бездокументарній (електронній) формі. Можливий обіг цінних паперів за допомогою пластикових карток описати ще важче.Очевидно, що проблем із законодавством щодо цінних паперів багато. Якщо немає бажання їх вирішити, такі питання можна задавати досить тривалий час.