Методика складання і аудит фінансової звітності

Þ відносини із системою оподаткування (звільнення від різного виду податків, надання пільг по оподаткуванню);

Þ можливість самостійних дій з питань ціноутворення;

Þ стратегія фінансово-гшосподарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрями інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);

Þ наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);

Þ наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);

Þ ррівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативи керівників підприємства;

Þ система матеріального заохочення ефективності роботи працівників за коло обов'язків, що виконуються.

Іноді нормативні документи взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя.

Якщо система не встановлює спосіб ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами (включаючи виділені в окремий баланс) не залежно від місця їх розташування.

Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою зіставленості фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто, користувачі набувають можливості оцінити, наскільки зіставлюваними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітнього періоду, тгого чи іншого підприємства.

При формуванні облікової політики підприємства слід рієнтуватися на діючі стандарти та інші нормативні акти (табл. 1.6.)

Таблиця 1.6. Основні складові та положення облікової політики

Основні складові облікової політикиПоложення облікової політики

12

1. Основні засоби. До елементів облікової політики відносяться 1) строки корисного використання основних засобів; 2) методи нарахування амортизації; 3) порядок переоцінки; 4) порядок обліку витрат по утриманню основних засобів та їх ремонту

Первісна оцінкаПри застосуванні на баланс об'єкт оцінюється за собівартістю, що складається з виртрат на виробництво або придбання. Витрати, що включаються до собівартості об'єктів, визначені П(С)БО 7

Об'єкт основних засобівОб'єкт основних засобів визначений П(С)БО 7

Методи амортизаціїОбирається метод амортизації об'єктів з методів, визначених П(С)БО 7

Перегляд методу амортизації і терміну корисної експлуатаціїМожуть перегллядатися відповідно до вимог, визначених П(С)БО 7

Переоцінка об'єктів основних засобівЗдійснюється на підставі положень, які визначає П(С)БО 7

Відсотки за кредит, отриманий в банку для виготовлення основних засобівВизначаються на підставі положень, визначених П(С)БО 7