Методика складання і аудит фінансової звітності

Під час визначення оцінки активів у балансі пріоритет надається їх історичній собівар¬тості, яка складається з витрат на їх виробництво або придбання. Наприклад, до собівар¬тості придбаного обладнання будуть включені ціна постачальника, витрати на його дос¬тавку та монтаж.

Слід зауважити також на відмінностях у складі фактичної собівартості, яка зараз засто¬совується до оцінки статей балансу в Україні, та історичної собівартості як основної оцінки статей балансу за П(С)БО 1.

Розглянемо їх на прикладі собівартості готової продукції (рис. 2.4.)Рис. 2.3. Тривалість звітного періоду за П(С)БО 1.

Фактична

Прямі витрати

Загальновиробничі витрати

Загальногосподарські витрати

Історична собівартість

Прямі витрати

Виробничі накладні витрати

Рис. 2.4. Узагальнене порівняння складу фактичної та історичної собівартості готової продукції

Таким чином, тепер будь-які активи, виготовлені на підприємстві (незавершене вироб¬ництв, готова продукція, основні засоби, нематеріальні активи тощо), будуть оцінюватися за виробничою собівартістю у складі прямих та виробничих накладних витрат.

До собівартості придбаних активів включатимуться:

- ціна придбання;

- податки, мито, збори (крім тих, що повертаються згодом підприємству);

- витрати на їх доставку, вантажно-розвантажувальні роботи;

- витрати доведення активів до стану, придатного для використання (реалізації) та

- нші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цих активів. Будь-які торговельні та інші знижки вираховуються при визначенні витрат на придбан¬ня.

Приклад

Підприємство придбало основні засоби за ціною 20 000 грн. (без ПДВ) та сплатило за них у період дії знижки, наданої постачальником у сумі 100 грн.. Витрати на доставку основних засобів до місця їх експлуатації за умовами договору не відшкодовуються по¬стачальником і становлять 1 000 грн. В обліку придбані основні засоби будуть відобра¬жені за сумою 20000-100+1 000 =20900 (грн.)

Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визна¬ються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про зобов'я¬зання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбут¬ньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття кори¬стувачами економічних рішень.