Інформаційна система "виробничі запаси": облік і ревізія

Для найбільш системного викладу результатів в акті ревізії перевитрати певних видів матеріалів можна узагальнити і згрупувати за причинами їх виникнення (відхилення від встановленої технології виробництва, несправності і неточності наладки устаткування, заміни матеріалів через відсутність необхідного профілю на складах, необлікованого браку, крадіжки), окремими вилами продукції, місцями виникнення перевитрат і винних осіб.

Ревізією використання сировини і матеріалів з'ясовують впровадження на підприємстві передових методів організації і технології виробництва і праці, які сприяють раціональному і бережливому їх витрачанню і зниженню норм витрат. Перевірка використання матеріальних цінностей у заготівельних цехах проводиться у взаємозв'язку з перевіркою наступного використання деталей і напівфабрикатів в основних виробничих цехах. Одночасно зіставляється кількість виготовлених у заготівельних цехах деталей і напівфабрикатів (за видами, моделями, фасонами, сортами, марками, типорозмірами, ростом тощо) з переданими деталями і напівфабрикатами в основні цехи І з кількістю випущеної продукції. За маршрутними листками чи відомостями можна перевірити проходження деталей і напівфабрикатів через окремі стадії технологічного процесу, з'ясувати псування і брак заготовок, виявити розходження в асортименті деталей і заготовок із фактичним випуском продукції, що здається на склад за відповідними документами (наказами, накладними, здавальними відомостями). Потрібно мати на увазі можливість неврахованої заміни забракованих виробів у цехах основного виробництва за рахунок заготівельних цехів без оформлення документами [97, c.128].Крім кількісного перевитрачання сировини І матеріалів при використанні їх у виробництві можуть мати місце І вартісні відхилення від норм. Вартісні перевитрати сировини, матеріалів і напівфабрикатів утворюються в результаті підвищення цін, заміни передбачених технологій виробництва матеріалів більш дорожчими, необґрунтованим списанням сум нестач і невиробничих втрат на собівартість матеріальних цінностей, що використовуються у виробництві шляхом складання різного роду актів, необґрунтованих бухгалтерських довідок і проведення незаконних позасистемних записів. Інколи такі списання матеріальних цінностей і залишків незавершеного виробництва відносять до накладних витрат, що призводять до приховування перевитрат.

Ревізор перевіряє також відходи, які одержують при обробці сировини і матеріалів, правильність їх обліку, використання і реалізації.

Малоцінні і швидкозношувані предмети (МШП) за новим Планом рахунків належать до класу 2 "Запаси" виділені в окрему групу запасів, облік яких ведеться на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети". До них належать предмети, які використовуються протягом періоду, що не перевищує один рік, або протягом нормального [83, c.340].

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів у експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження вказаних предметів у експлуатації має бути організований належний контроль за їх рухом. Підприємство покликано вести оперативний облік МШП у кількісному вираженні. Встановлено, що при поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід".

Перевірка МШП здійснюється за видами предметів за однорідними групами відповідно до встановленого аналітичного обліку їх.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Запаси" передбачається, що вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою органі¬зацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

На МШП, що є в складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих у експлуатацію МПШ виключається із складу активів, тобто списується з балансу у витрати. Для посилення контролю за збереженням МШП вони підлягають маркіруванню (фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів). Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних активів і вони підлягають амортизації [43, c.220].

Якщо строк експлуатації МШП не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.

Визначення зносу дорогоцінних швидкозношуваних предметів здійснюється за такими методами: