Організація роботи з оподаткування у платників податків

Кпо = (∑ПП / (∑ПП + Пз)),

де Кпо – коефіцієнт пільгового оподаткування;

∑ПП – загальна сума податкових пільг, що використовуються підприємством;

Пз – загальна планова сума податкових платежів.

Ця система загальних показників може бути доповнена системою окремих показників, що характеризують частку окремих груп податкових платежів у собівартості продукції, в ціні продукції, в отриманих прибутках.

За допомогою наведених вище показників оцінюються альтернативні варіанти податкової політики підприємства, їх порівняння дозволяє обрати для реалізації найбільш ефективний варіант політики.Додаткові можливості оптимізації оподаткування мають суб’єкти малого підприємництва за рахунок застосування спрощеної системи оподаткування. Але застосування цього напряму пов’язане із законодавчими обмеженнями. По-перше, спрощеною системою оподаткування мають право користуватися тільки підприємства, обсяг виручки яких не перевищує 1 млн. грн.; по-друге, середньоспискова чисельність працюючих на такому підприємстві не повинна перевищувати 50 осіб. Для визначення оптимального оподаткування при даному обмеженні важливо встановити, який порядок оподаткування доцільно застосовувати на малому підприємстві – спрощений чи загальний. Для цього слід порівняти прогнозовані суми платежів за цими порядками.

4. Права платників податків визначені законодавством “Про систему оподаткування” (а в майбутньому – Податковим кодексом). У стабільних податкових системах вони є так само недоторканими, як і права приватної власності. Оскільки здійснення державного контролю у сфері оподаткування проводиться окремими службовцями, то не виключена можливість суб’єктивного погляду на питання оподаткування і в зв’язку з цим перевищення службових повноважень та порушення прав платника. У кожній країні передбачається свій механізм захисту прав платників. В Україні цей механізм передбачає такі ланки:

1) саме законодавче закріплення прав;

2) розробку безпосереднього порядку захисту прав платників.

В Україні прийнято такий порядок:

1. Платник у випадку порушення його прав звертається до ДПІ, яка розглядає скаргу і за результатами розгляду готує рішення щодо визнання недійсними результатів перевірок, скасування фінансових санкцій та адміністративних штрафів, повернення незаконно стягнених сум до бюджету, адміністративне покарання винних службовців. Скарги на некоректні та неправильні дії посадових осіб, подані в ДПІ, реєструються в органах податкової служби і протягом трьох діб направляються разом із необхідними документами у вищчу податкову адміністрацію разом зі всіма документами, що стосуються справи.

2. Якщо за результатами розгляду скарги платника ДПІ дає негативну відповідь, то платник має право звернутися з позовом до суду.

Крім того, в Україні існує ряд громадських організацій, які на консультативних засадах надають допомогу платникам щодо захисту їх прав: асоціація захисту платників податків, ліга платників податків.

Існує цілий ряд приватних адвокатських контор та аудиторських фірм, які мають у своєму штаті відповідних службовців.

Якщо платник вважає, що до нього необґрунтовано застосовано фінансові санкції за результатами планової документальної перевірки, то, згідно з діючим порядком, він протягом 10 днів з дня закінчення перевірки подає до податкової інспекції обґрунтовані заперечення. ДПІ готує відповідь на них і провадиться узгодження окремих положень акта. Якщо згоди не досягнуто, то ДПІ повинна звернутися до суду. Рішення суду буде узгоджуючим чинником і набуває законної сили безпосередньо після прийняття та підлягає обов’язковому виконанню. Якщо платник не згоден з даним рішенням, то він звертається до вищого судового органу. Згідно з поданою заявою, вказане рішення тимчасово припиняється.