Організація роботи з оподаткування у платників податків

• дати збільшення валових доходів, валових витрат, податкових зобов’язань, податкового кредиту;

• правил оформлення і надання податкових накладних:

• правил ведення реєстрів обліку.

Подвійний запис у податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, здійснюється не завжди.

За даними податкового обліку суб’єкти господарювання складають податкову звітність, яку подають до низових органів державної податкової служби.

У податковій звітності відображається база, об’єкти оподаткування, користування пільгами, суми нарахованих і сплачених податків за кожним з їх видів.

Розрізняють податкову звітність 2 видів:

1) податкові декларації;

2) розрахунки податків та зборів.

Юридичні особи складають податкові декларації з 2 податків: ПДВ і податку на прибуток. Фізичні особи, коли не є платниками ПДВ, складають одну декларацію про доходи фізичних осіб.

Час та порядок подання податкової звітності жорстко регламентує податкове законодавство. Щодо складу форм податкової звітності, її конкретної форми та конкретного обсягу даних, то ці питання регламентуються нормативними актами ДПА та Міністерством фінансів.

Також на законодавчому рівні визначається відповідальність платників за неподання або несвоєчасне подання ними податкової звітності. Це передбачає застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання і адміністративних штрафів до посадових осіб.3. В умовах ринкової економіки кожен суб’єкт господарювання зацікавлений у зменшенні сум податків, сплачуваних державі. Проблема мінімізації податкових платежів значною мірою вирішується за допомогою формування ефективної податкової політики підприємства.

Податкова політика підприємства являє собою вибір найбільш ефективного варіанта сплати податкових платежів при альтернативних напрямах його господарської діяльності. В окремих випадках розроблена податкова політика сама може бути критерієм коригування господарської діяльності підприємства.

Формування ефективної податкової політики підприємства базується на наступних основних принципах:

– суворому дотриманні чинного податкового законодавства:

– пошуку і використанні найбільш ефективних господарських рішень, що забезпечують мінімізацію бази оподаткування;

– цілеспрямованому впливі на різні елементи бази оподаткування залежно від груп податків за джерелами їх сплати;

– оперативному обліку змін у діючій податковій системі;

– плановому визначенні сум майбутніх податкових платежів.

1. Суворе дотримання чинного податкового законодавства. Реалізація цього принципу зумовлює виключення можливостей ухилення від податків, які повинні бути сплачені відповідно до реальних результатів господарської діяльності. Жодна з форм ухилення від сплати податків (приховування реального прибутку, підтасовування бухгалтерської звітності, затримка платежів) не може бути використана підприємством, яке піклується про свою високу репутацію.