Організація роботи з оподаткування у платників податків
1. Податкова робота господарчих суб’єктів засновується на законодавчо визначених правах та обов’язках платників податків.
На основі Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів зобов’язані:
а) вести бухгалтерський та податковий облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законом;
б) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів,
в) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни;
г) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов’язані давати пояснення з питань щодо оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законодавства про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.
Платники податків і зборів мають право:
1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування;
2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведеними державними податковими органами;
3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їхніх посадових осіб.
2. З розвитком ринкових відносин податковий облік стає одним з основних видів обліку в державі. Доволі довгий час в Україні він існував у складі бухгалтерського обліку, але з 1998 року був виокремлений як обов’язковий для ведення всіма суб’єктами господарювання. В основному він базується на законодавстві про оподаткування прибутку і про податок на додану вартість. Цими двома законами встановлено правила ведення податкового обліку.
В основному податковий облік користується тими ж первинними документами та реєстрами, що й бухгалтерський, але водночас має суттєві відмінності, які полягають в необхідності ведення таких документів, як податкові накладні, і таких реєстрів, як книга обліку продажу товарів та книга обліку придбання товарів. Крім того, з метою спрощення обліку податку на прибуток суб’єктам господарювання рекомендовано вести книгу обліку валових доходів і книгу обліку валових витрат. У системі ж бухгалтерського обліку названі документи не застосовуються.
Податковий облік регулюється не лише законодавством, а також підзаконними актами ДПА України та Міністерства фінансів. Однак кожному суб’єкту господарювання слід пам’ятати, що нормативні акти, видані ДПА України чи Міністерством фінансів і не зареєстровані в Міністерстві юстиції, не мають юридичної сили, тобто носять пояснювальний характер і не повинні братися до уваги судами при розгляді справ щодо суперечок між платниками та податковими органами.
Податковий облік існує не лише в Україні. Його необхідність полягає у забезпеченні умов для проведення державного контролю за дотриманням податкового законодавства суб’єктами господарювання.
Основні правила податкового обліку в Україні викладені в законодавстві про оподаткування прибутку та податку на додану вартість (порядок обліку інших податків співпадає з бухгалтерським). Вони стосуються встановлення таких параметрів:
• податкових періодів (квартал, рік);