Визначення прибутку для оподаткування

Прибуток для оподаткування за допомогою рахунків бухгалтерського обліку: визначимо обороти на субрахунках 747 “Доходи, які зменшують оподаткований прибуток“ (2400,00 грн.) та 851 “Витрати, які збільшують оподаткований прибуток”(437 + 78 + 76 = 591 грн.), коригування фінансового результату, визначеного на рахунку 791 “Результат операційної діяльності”:

Фінансові результати — 3237,00 грн.;

(–) Доходи, які зменшують оподаткований прибуток, – 2400,00 грн.;

(+) Витрати, які збільшують оподаткований прибуток, – 591,00 грн.;

Отже, прибуток, визначений у системі Плану рахунків, становить 1428,00 грн., відповідно до якого оподаткований прибуток визначатиметься на рахунках бухгалтерського обліку. Підхід має переваги в точності, достовірності й самоконтролі, що дасть можливість систематично вести облік постійних різниць. Проте при здійсненні такого обліку можливе допущення помилок, але їх швидко виявляють та виправляють, оскільки такий підхід забезпечується подвійним записом господарських операцій та звіркою даних аналітичних регістрів і Головної книги.

Таблиця 1

Визначення прибутку в бухгалтерському та податковому облікуЗапропонована методика визначення прибутку для оподаткування не суперечить основним вимогам положень бухгалтерського обліку, а лише дає можливість використовувати спільну інформаційну базу. В основу даної методики покладено те, що інформаційне навантаження несуть обороти на запропонованих нами рахунках у кореспонденції із рахунками сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Тобто дана методика побудована так, що інформація, яка міститься на субрахунках 747 “Доходи, які зменшують оподаткований прибуток “, 851 “Витрати, які збільшують оподаткований прибуток”, ніяк не впливатиме на розрахунок фінансового показника, а лише створить базу для розрахунку оподаткованого прибутку і сприятиме використанню загальної інформаційної бази, що дозволить зменшити трудомісткість податкових розрахунків та підвищити рівень контролю.

Для такої методики автор пропонує застосовувати регресивну шкалу оподаткування прибутку, суть якої полягає в тому, що кожний наступний приріст прибутку оподатковується за нижчою податковою ставкою. Це дасть можливість зацікавити платників податку на прибуток у збільшенні одержаного прибутку.

Реалізація запропонованої методики на практиці не вимагає внесення змін до Плану рахунків бухгалтерського обліку, оскільки підприємствам дозволено доповнювати План новими субрахунками (рахунками другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків загальнодержавного плану.

При запровадженні такої системи оподаткування обліковим працівникам не потрібно позасистемно обліковувати валові доходи і валові витрати та складати громіздку Декларацію про прибуток. Такий порядок обліку зменшить трудомісткість облікової роботи.

Отже, враховуючи, що методи перевірки, повноти і достовірності результатів у податковому обліку мають велике значення для кожного платника податків, запровадження пропозицій автора має суттєве практичне значення. Така методика визначення прибутку для оподаткування підприємствам дозволить максимально наблизити податковий облік до бухгалтерського та забезпечити надійність і прозорість контролю вихідних даних для обчислення податку на прибуток.

Література:

1. Бородкин А.С. Бухгалтерские тупики в налоговом законодательстве // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. – № 1. – С. 33–38.

2. Валуєв Б. Проблема управленческой ориентации бухгалтерского учета // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. – № 4. – С. 3–7.

3. Дем’яненко М.Я., Алексійчук В.М., Борщ А.Г. та ін. Фінанси в період реформування аг-ропромислового виробництва / За ред. М.Я. Дем’яненка. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С. 185–186.