Методи обліку, калькулювання та узагальнення собівартості продукції: сучасний стан і шляхи удосконалення

Дослідження діючої практики показує, що на об’єктах виробництва не ведеться відокремлений облік затрат матеріалів за видами освоюваних виробів, нормативи затрат матеріалів на їх виробництво не розроблені. У бухгалтерському обліку не передбачається відображення затрат зі створення і освоєння нової техніки і технології щодо виробництва нових виробів на окремих рахунках. У зв’язку з цим ці всі витрати на практиці відображаються на рахунку 23 “Витрати виробництва” (за видами витрат) або на рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”. З метою посилення контролю за витрачанням матеріалів на освоєння нової техніки необхідно виділити в бухгалтерському обліку окремий субрахунок до рахунка 23 “Витрати виробництва” з обов’язковим веденням аналітичного обліку, який повинен вестись за видами виробів нової техніки і за стадіями виробничого процесу. Облік затрат зі створення і опанування нових видів виробів необхідно організувати відповідно до вимог нормативного методу аналітичного обліку затрат матеріалів на освоєння нових виробів. Для цього за кожним видом цих виробів доцільно розробити нормативи затрат матеріалів та обгрунтовано скласти нормативні калькуляції. Доцільно також ввести облік змін нормативів затрат матеріалів, що потребує оформлення цих змін сигнальними документами.

Згідно з Наказом Мінфіну України від 29.12.2000 № 356 затверджено Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Методичними рекомендаціями передбачено ведення журналів, відомостей, Головної книги, таблиць аналітичних даних бухгалтерських довідок (при умові здійснення відповідної операції, в тому числі і про використання матеріалів на виробництві). У зв’язку з цим журнали, по суті, є основними регістрами, а в деяких випадках при невеликому обсязі облікової інформації з рухом і використанням матеріалів на виробництві – і регістрами аналітичного обліку. Так, облік затрат виробничої діяльності (у тому числі операцій, пов’язаних з використанням матеріалів на виробництві) ведеться у журналах 5 і 5А. Але застосування для обліку замість журналів-ордерів журналів потребує деяких змін у загальній системі аналітичного обліку і перш за все порядку ведення облікових регістрів бухгалтерського обліку, де відображається інформація про матеріальні затрати. Незважаючи на те, що підприємства самостійно вибирають методи реєстрації і узагальнення облікової інформації взагалі і зокрема інформації про матеріальні затрати, вони повинні дотримуватись єдиних принципів бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності і технології обробки облікових даних. Зокрема, для відображення кредитових оборотів по рахунку 20 “Виробничі запаси” доцільно вести журнал 5 або 5А і відомості 5.1 обліку руху запасів. У журналі 5 або 5А відображається узагальнення всіх витрат за елементами і статтями затрат з окремим виділенням матеріальних витрат.

У журналі 5А в розділі ІІІ Б “Витрати за елементами” першим елементом витрат відображаються матеріальні затрати з кредиту рахунка 20 “Виробничі запаси” в дебет рахунка 23 “Виробництво” з виділенням затрат сировини і матеріалів.

Дані журналу 5 (розділ ІІІ Б) щодо матеріальних затрат переносять у розділ ІІІ А цього журналу з кредитуванням рахунка 80 “Матеріальні витрати”. Аналіз діючої системи обліку витрат сировини і матеріалів на виробництві в журналі-ордері № 10 “Витрати виробництва” і порівняння цієї системи з рекомендованим для обліку затрат журналами 5 або 5А показує, що зазначені облікові журнали 5 або 5А не дають можливості контролювати використання сировини і матеріалів у розрізі цехів або виробничих дільниць і центрів відповідальності (матеріальновідповідальних осіб).По суті, журнал 5 або 5А не можна пристосувати для матеріальних затрат, дані яких використовуються для складання відомості 5.1 аналітичного обліку запасів. Що стосується обліку матеріальних затрат за центрами відповідальності, то ці дані взагалі відсутні в журналі 5 або 5А. Таким чином, введення нових журналів (5 або 5А) для обліку матеріальних затрат більше підходить до котлового, знеособленого обліку матеріальних затрат, що неминуче призводить до спотворення показників цінової собівартості випущеної продукції. Поряд з цим, у журналі 5 або 5А та відомості 5.1 аналітичного обліку запасів відсутні дані про затрати матеріалів за видами продукції. Для того, щоб відобразити затрати сировини і матеріалів на виробництво конкретних видів (сортів) продукції, потрібно здійснювати додаткові розрахунки, що значно ускладнює систему обліку матеріальних затрат. Практика відображення матеріальних витрат у журналі-ордері

№ 10 журналі 5 або 5А обліку затрат, яку пропонує Мінфін, та відомісті 5.1 аналітичного обліку матеріальних запасів є досить складною, а самі реєстри досить громіздкі. Для їх складання в практиці використовується цілий ряд додаткових вибірок і розрахунків для заповнення аналітичного обліку запасів у відомості 5.1. Це стосується також складання розрахунків про затрати цехів основного і допоміжного виробництва, затрат з утримання і експлуатації обладнання, втрат у виробництві. У зв’язку з необхідністю посилення контрольних функцій обліку за використанням і витрачанням матеріальних запасів доцільно в журналі 5 або 5А та відомості 5.1 виділити окремі позиції для відображення затрат сировини і матеріалів в аналітичному розрізі цехів (виробничих об’єктів) та центрів відповідальності. Крім того, необхідно також виділити в журналах 5 або 5А та відомості 5.1 в аналітичному розрізі: затрати сировини і матеріалів на виправлення браку у виробництві; транспортно- заготівельні витрати цих цінностей та відхилення первинної вартості сировини і матеріалів при їх надходженні від оцінки запасів, за якими вони списуються на виробництво (за ідентифікованою, середньозваженою собівартістю або методів ФІФО і ЛІФО), чи за нормативними затратами.