Обліково-аналітичні аспекти реструктуризації простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості

Проведення вдалих кампаній з активізації погашення населенням, підприємствами поточної та простроченої заборгованості за комунальні послуги в згаданих вище містах України сприяє погашенню простроченої дебіторської заборгованості населенням, підприємствами та іншими споживачами комунальних послуг, про що свідчить поступове її скорочення.

Нині інтерес до цих проблем зростає з початком створення ефективних механізмів реалізації вимог статті 35 Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік”, якою передбачено що у 2005 році розрахунки за несплачені ЖКП та енергоносії здійснюватимуться шляхом залучення коштів компенсації знецінених заощаджень громадян України. Таким чином, очікується погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР. Розрахунки з погашення зобов'язань держави відбуватимуться за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом погашення заборгованості за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату, що утворилася станом на 1 вересня 2005 року у громадян-споживачів ЖКП, які мають знецінені заощадження.

Погашення боргів відбуватиметься в рахунок податкового боргу минулих років, у тому числі розстроченого, підприємств ЖКГ (їх структурних підрозділів), паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, що надають ці послуги, за видами податків, визначеними у пункті 25 статті 10 цього Закону в обсязі 6.000. 000 тис. гривень зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, а також пені, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства, повернення бюджетних позичок і кредитів, наданих під гарантію Кабінету Міністрів України, у т. ч. шляхом переводу боргу, та додаткових податкових зобов'язань підприємств, які виникають у результаті виконання цієї статті [9].

Несвоєчасне погашення поточної та наявність безнадійної дебіторської заборгованості і не покриття внаслідок цього збитків призвело до платіжної кризи багатьох комунальних підприємств і виникнення проблем, пов’язаних із:

– зростанням кредиторської заборгованості за газ та його транспортування, енергоносії, ТМЦ, послуги. У зв’язку з цим постачальники ТЕР у судовому порядку або шляхом подачі претензій ПКГ по їх кредиторській заборгованості за газ і електроенергію намагаються використати можливість списання своєї безнадійної дебіторської заборгованості в податковому обліку. Цим поглиблюється фінансова криза підприємств водо-, теплопостачання і водовідведення, оскільки це призводить до зростання податкових платежів, посилення податкового тиску через збільшення валових доходів і зменшення податкового кредиту з ПДВ;

– заборгованістю по платежах у бюджет (з ПДВ, плати за землю, за використання води, забруднення навколишнього середовища) та внесках до цільових фондів (пенсійний, фонди соціального страхування) тощо;

– несвоєчасною виплатою заробітної плати (заборгованість по окремих підприємствах складає від 1–2 до 4–6 місяців);

– відсутністю коштів на ремонти, поліпшення основних засобів, технічний розвиток, капітальні інвестиції та інші заходи цільового фінансування тощо.Для сплати кредиторської заборгованості підприємства змушені відволікати амортизаційні відрахування як джерело інвестицій. При цьому не здійснюються капітальні інвестиції, гальмується технічний розвиток виробництва та його оновлення (модернізація, реконструкція, будівництво, модифікація тощо). Як наслідок, сума щорічних нарахованих амортизаційних відрахувань на більшості підприємств поступово зменшується.

З метою запобігання неліквідного фінансового стану ПКГ шукають шляхи реструктуризації кредиторської заборгованості. Серед них:

– укладання договорів реструктуризації заборгованості (мирових угод) з підприємствами енергопостачання, НАК „Нафтогаз України” за постачання газу і його транспортування;

– укладання з податковими органами договорів реструктуризації заборгованості по податках і обов’язкових платежах до державного бюджету та списання заборгованості по пенях і штрафних санкціях у частині бюджетних боргів по пільгах, по яких уже закінчується термін позовної давності;

– розрахунки з кредиторами за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення зобов'язань держави з компенсації знецінених заощаджень громадян України – боржників за спожиті ЖКП [9];