Обліково-аналітичні аспекти реструктуризації простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості

– поширення кращих практик у розробку програмного забезпечення обліку розрахунків зі споживачами, яке має можливості отримання вибіркової і згрупованої за різними класифікаційними ознаками облікової інформації про стан дебіторської заборгованості, включаючи прострочену, сумнівну і безнадійну;

– включення резерву сумнівних боргів до розрахунків витрат при встановленні тарифів на комунальні послуги.

Серед кроків до подолання перешкод і розв’язання зазначених проблем на рівні підприємств має бути створення умов для реального реформування обліку і звітності, розроблення обґрунтованої облікової політики, автоматизації облікового процесу і особливо ділянки нарахування і збору платежів за послуги. Цьому сприятимуть навчання і підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, у тому числі ОМС. З цією метою слід поширювати навчальні матеріали, методичні рекомендації, які сьогодні розробляються в межах проектів технічної допомоги та інший досвід міст [7, 8].

Практичний досвід міст і практика реструктуризації та зменшення простроченої дебіторської заборгованості населення свідчать, що вирішення проблеми в містах здійснюється по-різному. У статті наведемо окремі приклади позитивних практик, що потребують уваги. Заслуговує на увагу досвід підприємств і ОМС міст Луцька, Хмельницька, Комсомольська, Коростеня з погашення заборгованості за комунальні послуги. Зокрема, надання ОМС м. Хмельницький адресної соціальної допомоги незахищеним верствам населення на погашення заборгованості за спожиті послуги водо-, теплопостачання та водовідведення за рахунок коштів місцевого бюджету. З цією метою виконкомом Хмельницької міської ради своїм рішенням у червні 2003 р. затвердив Порядок надання адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення на списання безнадійних боргів за житлово-комунальні послуги. Ряд підприємств зацікавилися цим досвідом і тепер вивчають його з метою впровадження.

Наступним заходом з активізації погашення населенням поточної та простроченої заборгованості за комунальні послуги є проведення акцій та лотерей. Наприклад, у м. Луцьку за сприяння міської влади і комерційних банків міста, що здійснюють прийом платежів за ЖКП, проводяться лотереї серед дисциплінованих платників. Як виграш встановлено суму місячної плати абонента за ЖКП. Аналогічна практика має місце в м. Коростені.

Виконком міської ради м. Комсомольськ прийняв рішення „Про пільгові тарифи на комунальні послуги” і затвердив положення про справних платників за ЖКП і пільгові тарифи для населення на опалення, холодне водопостачання і водовідведення на визначений період. Важливим моментом механізму впровадження положення є щомісячна своєчасна до 20-го числа сплата вартості реалізованих послуг споживачам і стимулювання їх через встановлення пільгових тарифів на послуги.

Започатковується в окремих містах практика взаємодії ОМС, податкових органів та ПКГ при реалізації майна боржників комунальних послуг. При цьому комунальні підприємства та ОМС звертаються до податкових органів з проханнями враховувати прострочену заборгованість боржників за реалізовані послуги водо-, теплопостачання та водовідведення при реалізації їх майна з метою відшкодування заборгованості. У разі неможливості погашення заборгованості споживачів за вимогами статті 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ПКГ має право таку безнадійну заборгованість включити в валові витрати, зменшивши базу для оподаткування прибутку.Залишаються невирішеними питання оплати заборгованості теплопостачальних підприємств за покупну воду для підігріву, яка постачається підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства з метою надання населенню послуг гарячого водопостачання. Суть проблеми полягає в тому, що водоканалами нараховується дебіторська заборгованість і виставляються рахунки за реалізовану холодну воду на підігрів підприємствам теплопостачання по лічильниках на бойлерних. Окремі водоканали також виставляють рахунки за очистку стоків від гарячого водопостачання на весь обсяг води, відпущеної від бойлерних, а не на обсяги реалізованої гарячої води населенню відповідно до виставлених рахунків на оплату згідно з даними теплопостачального підприємства (наприклад, у містах Тернопіль, Чернігів, Івано-Франківськ). Однак теплопостачальні підприємства не сплачують за обсяги стоків від гарячого водопостачання, які утворюються як різниця між обсягами води на підігрів, відпущеної від бойлерних, та обсягами води, на яку виставляються рахунки населенню. У результаті водоканали не погоджується з тим, що має місце факт несплати іншою стороною втрат доходів від реалізації води при її транспортуванні від бойлерних і стоків унаслідок втрат у мережах гарячої води, реалізованої населенню. Нині врегулювання заборгованості між двома комунальними підприємствами міст здійснюється через суди. На нашу думку, проблема може бути вирішена шляхом розробки спеціального положення про порядок розрахунків між двома комунальними підприємствами, за наявності в містах гарячого водопостачання, і його затвердження органом місцевого самоврядування.